Відмінності між версіями «Домовина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980) |
(→Академічний тлумачний словник (1970-1980)) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
=== Академічний тлумачний словник (1970-1980) === | === Академічний тлумачний словник (1970-1980) === | ||
| + | ''' ДОМОВИ́НА, и, жін. ''' | ||
* 1. Місце, де поховано померлого; могила. — Чи пронизала тебе вража куля у бої [бою]?.. І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний, II, 1954, 65); У порівняннях. Було темно, мов у домовині (Яків Качура, II, 1958, 421). | * 1. Місце, де поховано померлого; могила. — Чи пронизала тебе вража куля у бої [бою]?.. І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний, II, 1954, 65); У порівняннях. Було темно, мов у домовині (Яків Качура, II, 1958, 421). | ||
* 2. Те саме, що труна. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Опанас ішов за домовиною, не зводячи очей з свого сина (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 60); Заможніші селяни купують рівні стовбури на дошки або домовини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Образно. Хлопцеві вдалося нарешті видертися з панцирної домовини [броньовика] (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 26). | * 2. Те саме, що труна. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Опанас ішов за домовиною, не зводячи очей з свого сина (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 60); Заможніші селяни купують рівні стовбури на дошки або домовини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Образно. Хлопцеві вдалося нарешті видертися з панцирної домовини [броньовика] (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 26). | ||
| + | |||
=== Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980 === | === Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980 === | ||
'''Домови́на, ни, ж.''' | '''Домови́на, ни, ж.''' | ||
Версія за 09:38, 7 червня 2022
Домовина, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домовинка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ДОМОВИ́НА, и, жін.
- 1. Місце, де поховано померлого; могила. — Чи пронизала тебе вража куля у бої [бою]?.. І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний, II, 1954, 65); У порівняннях. Було темно, мов у домовині (Яків Качура, II, 1958, 421).
- 2. Те саме, що труна. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Опанас ішов за домовиною, не зводячи очей з свого сина (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 60); Заможніші селяни купують рівні стовбури на дошки або домовини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Образно. Хлопцеві вдалося нарешті видертися з панцирної домовини [броньовика] (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980
Домови́на, ни, ж.
- 1. Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
- 2. Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Ілюстрації
|
|
|
|
