Відмінності між версіями «Хвалений»
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Приклад хвали: | Приклад хвали: | ||
| − | + | https://youtu.be/AshT5O7d2r8 | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 11:54, 10 листопада 2021
Хвалений, -а, -е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ХВА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 106).
2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 32.
"Тлумачення із "Словника української мови"
ХВАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвалити. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла, і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Жур., Звич. турботи, 1960, 106).
2. у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений. Через мить на обличчі в секретарки з'явився вираз задоволення. Вона зрозуміла, що хваленому, серйозному Чумакові сьогодні за щось добре перепало (Збан., Переджнив'я, 1955, 23).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Приклад хвали: https://youtu.be/AshT5O7d2r8
Див. також
Схожі статті:
Джерела та література
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) - http://sum.in.ua/s/khvalenyj
