Відмінності між версіями «Труситися»

Версія за 15:52, 8 листопада 2021

Труситися, -шуся, -сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. М. Пр. 156.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТРУСИТИСЯ, трушуся, трусишся, недок.

1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (Іван Котляревський, I, 1952, 275); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (Нечуй-Левицький, II, 1956, 207); Гарячий кулемет труситься у міцних руках Шес-К такова, мов хоче вирватися (Олесь Гончар, Новели, 1954, 40); Від гуркоту зеніток трусилися будинки (Олесь Донченко, III, 1956, 440); // Здригатися всім тілом. Навколо розлігся регіт, трусилася од сміху навіть Мокрина Карпець (Михайло Стельмах, II, 1962, 136); // Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). Еней спросоння як схопився, Дрижав од страху і трусився (Іван Котляревський, I, 1952, 109); Слуха молодиця і вже не сміється:.. на очах тремтять сльози; вся труситься і хапається за стіл, щоб не впасти (Олекса Стороженко, I, 1957, 23); Змерз подорожній, аж труситься бідний, Мороз витискає душу із тіла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 430); Старший лейтенант, командир роти, трусився під купою накиданих на нього ковдр та шинелей — у нього був приступ малярії (Юрій Яновський, II, 1954, 10); // Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). Лице її було бліде, руки й ноги трусились, очі як вугілля тліли (Панас Мирний, III, 1954, 125); Голова. Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче пін ладен був кинутися на зятя і побити його (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 356); У Олени губи трусяться, слова сказати не можуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 24). Труситися як у пропасниці див. пропасниця.

2. перен. Відчувати страх, переляк; боятися. — На те, — каже, — щука є морі, Щоб трусивсь карась (Леонід Глібов Вибр., 1957, 162); — От, боже мій, — каже [жінка].. — Поки вже ми отак і труситься будем тебе? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 39); // над ким — чим. Ретельно оберігати кого-, що-небудь, боятися втратити когось щось. — І яке їм діло до того, хто як живе? Коли самі не вміють з людьми жити, коли самі трусяться над усім (Панас Мирний, IV, 1955, 55); Той над закопаним золотом труситься, чахне (Микола Зеров, Вибр., 1966, 217); — А речі свої он як вберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85); // Скупо витрачати; боятися витратити зайве. Густав обурений... Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 88); // Скупитися, жаліти для когось. — А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла! попідвіконням піду, а не хочу твого хліба, що ти даєш і трусишся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 131); — У вас, каже, все погане, а самі ж завидющі, жаднючі, аж трусяться (Олександр Довженко, I, 1958, 343). ♦ Труситися за себе (за [свою] шкуру і т. ін.) — боятися за своє життя, становище, за свій добробут. Не так економію бережуть, за себе трусяться (Андрій Головко, II, 1957, 260); — А мені страшнувато, — признався Степан.. — Не подумайте, що за шкуру трушуся.. от тепер.. страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (Михайло Стельмах, II, 1962, 194).

3. до чого або з інфін., перев. з частк. аж, перен., розм. Мати велике, нестримне прагнення до чогось, якесь бажання. Еней і сам трусивсь до бою (Іван Котляревський, I, 1952, 281); — Я своєму чоловікові колись теж так відповідала, а сама, правду кажучи, аж трусилася заміж (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 226); Колишній червоногвардієць Миколюк аж трусився з нетерплячки довідатися від Марка про політику, про японця і про бурхливе столичне життя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 331). ♦ Аж жижки трусяться (трусилися) у кого див. жижки; Аж шкура труситься у кого — те саме, що Аж жижки трусяться (див. жижки). Додав ще Лисенко-Вовчура, — У сякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 206).

4. Трясучись, їхати на коні, на возі, у поїзді тощо. Коні вчвал пішли — і глянув З посміхом Вільям величний, Як нещасний коментатор На ослі за ним трусився (Леся Українка, IV, 1954, 171); Коли б позавчора вранці він.. відчув у собі таку певність, не довелося б сьогодні труситися в вагоні (Натан Рибак, Час, 1960, 770); За якусь хвилину ми вже трусилися на скрипучому возі (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 233).

5. Сипатися, сіятися. Сніг трусився з стріхи, наче сухий пісок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 70); Схиляю голову до мучника. А в нього вже летить-труситься мука (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 122); * Образно. Прислухається княгиня — тільки сміх, Тільки труситься сміх (Павло Тичина, I, 1946, 106).

Горох

ТРУСИТИСЯ — СИНОНІМІЯ

труси́тися (без додатка, перед ким, чим, підсил. розм.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь

боя́тися (без додатка, кого-чого або з інфін.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь.

дрижа́ти (без додатка, перед ким, підсил. розм.) боятися кого-небудь, відчувати страх перед кимсь.

потерпа́ти (без додатка або з інфін.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися.

страха́тися (підсил. розм.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися.

страши́тися (підсил. розм.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися.

тремті́ти (без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.) відчувати страх, боязнь перед ким-, чим-небудь, боятися, побоюватися когось, чогось.

трепета́ти (без додатка, перед ким, чим, підсил. розм.) те саме, що тремті́ти.

тріпота́ти (без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.) те саме, що тремті́ти 3; дрижати (у 3 знач.).

WorldwideDictionary.org

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсь—чимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура… (М. Старицький); [Ївга:] Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко).

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсь—чимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

[і] над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський); Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання