Відмінності між версіями «Справджувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Справджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''справдити, -джу, -диш, '''''гл.  
 
'''Справджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''справдити, -джу, -диш, '''''гл.  
 +
==Сучасні словники==
 
# Запроваджувати, втілювати в життя.
 
# Запроваджувати, втілювати в життя.
 
''Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.''
 
''Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.''
Рядок 12: Рядок 13:
  
 
[[Категорія:Сп]]
 
[[Категорія:Сп]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]

Версія за 00:43, 3 листопада 2021

Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл.

Сучасні словники

  1. Запроваджувати, втілювати в життя.

Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.

  1. присл. У дійсності, насправді.
  2. у знач, вставн. ся. Для підтвердження достовірності висловлювання.

Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341)

  1. у знач. пит. частки. Для вираження сумніву; ~жній, -я, -є. :
  • Який є насправді істинний, дійсний.
  • Який відповідає певним вимогам, є досконалістю, взірцем, ідеалом.
  • Надзвичайно подібний до кого-, чого-н.
  • Яким повинен бути, який відповідає дійсності.