Відмінності між версіями «Тайкома»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|9BHZkDhKAhI}} | |
{{#ev:youtube|iJK3bxj3coQ}} | {{#ev:youtube|iJK3bxj3coQ}} | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 01:26, 13 січня 2021
Тайкома, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТАЙКОМА, присл., розм. Те саме, що потай; крадькома, потайки. Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Куліш, Вибр., 1969, 411); Після школи, вибравши слушну хвилинку, я тайкома од батьків чкурнув на ковзанку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 16.
Ілюстрації
|
|
|
