Відмінності між версіями «Тайкома»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hi.jpg|x240px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kommercheskaya-tayna.jpg|x240px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kommercheskaya-tayna.jpg|x240px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x240px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x240px]] | ||
Версія за 01:06, 13 січня 2021
Тайкома, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТАЙКОМА, присл., розм. Те саме, що потай; крадькома, потайки. Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Куліш, Вибр., 1969, 411); Після школи, вибравши слушну хвилинку, я тайкома од батьків чкурнув на ковзанку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 16.
Ілюстрації
|
|
|
