Відмінності між версіями «Гурма»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
ГУ́РМА́, гу́рми́, ж., діал. | ГУ́РМА́, гу́рми́, ж., діал. | ||
| + | |||
1. Юрба, юрма, гурт (про людей). Веселою гурмою висипали [діти] із школи (Вас., II, 1959, 255); На подвір’ї стояла гурма людей (Стеф., І, 1949, 15); Ціла гурма вчителів обступила Якима (Ков., Світ.., 1960, 31). | 1. Юрба, юрма, гурт (про людей). Веселою гурмою висипали [діти] із школи (Вас., II, 1959, 255); На подвір’ї стояла гурма людей (Стеф., І, 1949, 15); Ціла гурма вчителів обступила Якима (Ков., Світ.., 1960, 31). | ||
| Рядок 12: | Рядок 13: | ||
2. Група тварин, птахів, що разом ходять або літають. Там дозорчиня [наглядачка] казала підпаскам все бидло завернути. Біжить назад вся гурма без ладу (Л. Укр., II, 1951, 208); Бачать вони [птахи], лежить неживий Осел, та й усі гурмою до нього (Фр., IV, 1950, 52). | 2. Група тварин, птахів, що разом ходять або літають. Там дозорчиня [наглядачка] казала підпаскам все бидло завернути. Біжить назад вся гурма без ладу (Л. Укр., II, 1951, 208); Бачать вони [птахи], лежить неживий Осел, та й усі гурмою до нього (Фр., IV, 1950, 52). | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 196. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 196. | ||
| + | |||
| + | 3.Гурма ( гурманче - позначення всіх народів, що живуть на правому березі Нігеру ; самоназв. Bimba , binumba , bigulimancheba ) - народ групи гур в Західній Африці . | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:27, 14 листопада 2020
Гурма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. См. Юрма.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГУ́РМА́, гу́рми́, ж., діал.
1. Юрба, юрма, гурт (про людей). Веселою гурмою висипали [діти] із школи (Вас., II, 1959, 255); На подвір’ї стояла гурма людей (Стеф., І, 1949, 15); Ціла гурма вчителів обступила Якима (Ков., Світ.., 1960, 31).
2. Група тварин, птахів, що разом ходять або літають. Там дозорчиня [наглядачка] казала підпаскам все бидло завернути. Біжить назад вся гурма без ладу (Л. Укр., II, 1951, 208); Бачать вони [птахи], лежить неживий Осел, та й усі гурмою до нього (Фр., IV, 1950, 52). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 196.
3.Гурма ( гурманче - позначення всіх народів, що живуть на правому березі Нігеру ; самоназв. Bimba , binumba , bigulimancheba ) - народ групи гур в Західній Африці .
Ілюстрації
|
|
|
|
