Відмінності між версіями «Хизуватися»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 11:14, 17 листопада 2019
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці. Ном. № 2508.
Зміст
Сучасні словники
ХИЗУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чим і без додатка. Виставляти що-небудь напоказ, пишатися чим-небудь; хвалитися, чванитися. Я от сам покірно ношу вузьконосі черевики, подібні до тих, що носили наші діди, а мусив би, очевидно, носити тупоносі, якими хизувалися елегантні джентльмени за моїх молодих літ, — мусив би, коли б так продиктувала всевладна мода (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 171); Поважно стояли багачі, безсоромно хизуючись у церкві своїм багатством (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 22); — Невже ти такий непосидючий? — А то ні! — хизувався хлопчик. — Я такий, що спокійно й одного уроку не просиджу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 79); Солдати скидали з себе амуніцію недбало, хизуючись один перед одним, як уміють хизуватися тільки фронтовики (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 43); * Образно. Вітер хизувався своєю пустотливістю (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 592); Щиглики попискували в клітці, хизувалися червоними штанцями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 539); * У порівняннях. Вирвавшись з міцних обіймів зими на волю, річка котила руді хвилі, немов хизуючись тим, що тепер її ніхто не спинить (Панас Кочура, Родина.., 1962, 147).
Ілюстрації
|
|
|
|
