Відмінності між версіями «Квапно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ква́пно, '''''нар. ''1) Спѣшно. '''Мені ква́пно'''. Я спѣшу. ''Так тото мені квапно діялося. ''Федь...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ква́пно, '''''нар. ''1) Спѣшно. '''Мені ква́пно'''. Я спѣшу. ''Так тото мені квапно діялося. ''Федьк. 2) Соблазнительно.  
 
'''Ква́пно, '''''нар. ''1) Спѣшно. '''Мені ква́пно'''. Я спѣшу. ''Так тото мені квапно діялося. ''Федьк. 2) Соблазнительно.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
КВА́ПНО, розм. Присл. до квапний 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 397); Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 47);
 +
//  у знач. присудк. сл. Молодиці квапно було, бо маленька дитина вдома лишилась (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 155).
 +
♦ Квапно діється (діялось) кому — хто-небудь поспішає (поспішав); спішна справа в когось. Квапно діялось Леонові. Він хотів завтра скінчити цілий ладунок церезину (Іван Франко, V, 1951, 439).
 +
.
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Коб., III, 1956, 397); Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Логв., Давні рани, 1961, 47); // у знач. присудк. сл. Молодиці квапно було, бо маленька дитина вдома лишилась (Кобр., Вибр., 1954, 155).
 +
 +
◊ Ква́пно ді́ється (ді́ялось) кому — хто-небудь поспішає (поспішав); спішна справа в когось. Квапно діялось Леонові. Він хотів завтра скінчити цілий ладунок церезину (Фр., V, 1951, 439).
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
розм.
 +
Присл. до квапний 1). || у знач. присудк. сл
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Емоції1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Емоції2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Емоції3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| zu_rfLkFkS0}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://koukim.com/ua/cikavo_znati.html Цікаві факти]===
 +
 +
===[адреса посилання]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Кв]]
 
[[Категорія:Кв]]

Версія за 14:39, 19 листопада 2018

Ква́пно, нар. 1) Спѣшно. Мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВА́ПНО, розм. Присл. до квапний 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 397); Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 47); // у знач. присудк. сл. Молодиці квапно було, бо маленька дитина вдома лишилась (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 155). ♦ Квапно діється (діялось) кому — хто-небудь поспішає (поспішав); спішна справа в когось. Квапно діялось Леонові. Він хотів завтра скінчити цілий ладунок церезину (Іван Франко, V, 1951, 439). .

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Коб., III, 1956, 397); Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Логв., Давні рани, 1961, 47); // у знач. присудк. сл. Молодиці квапно було, бо маленька дитина вдома лишилась (Кобр., Вибр., 1954, 155).

◊ Ква́пно ді́ється (ді́ялось) кому — хто-небудь поспішає (поспішав); спішна справа в когось. Квапно діялось Леонові. Він хотів завтра скінчити цілий ладунок церезину (Фр., V, 1951, 439).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

розм. Присл. до квапний 1). || у знач. присудк. сл

Ілюстрації

Емоції1.jpg Емоції2.jpg Емоції3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Цікаві факти

[адреса посилання]