Відмінності між версіями «Рябина»

Версія за 15:50, 14 листопада 2018

Ряби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.

Рябина ягода

Сучасні словники

Фармацевтична енциклопедія

1. рід листопадних дерев і кущів родини розоцвітих (Rosaceae Juss.). Відомо 84 види роду, поширені в помірному поясі Північної півкулі. У країнах СНД нараховують 34 дикорослих види, в Україні — 3. Культивується. Найпоширеніший вид — Г. звичайна — S. aucuparia L. (лат. sorbere — поглинати, оскільки більшість видів їстівні + abis — птах, capere — притягувати, ловити); рос. назва: рябина обыкновенная; нар. назви: богорошник, грабина, рабина, скорух. В Україні також ростуть Г. домашня (Г. садова) — S. domestica L., берека — S. torminalis (L.) Crantz, Г. круглолиста — S. aria (L.) Crantz, Г. скандинавська — S. scandica Fr., Г. грецька — S. graeca Hedl., Г. турецька — S. turcica Zinserl., Г. кримська — S. taurica Zinserl., Г. несправжньошироколиста — S. pseudolatifolia K. Pop., Г. проміжна — S. intermedia (Ehrh.) Pers. Поширену в культурі Г. чорноплідну відносять до роду аронія (див. Аронія чорноплідна).

2. дерево або кущ 5–20 м завв., із сірою гладкою корою; молоді гілки сірувато-червоні, опушені. Листки чергові, з опушеними черешками, непарноперисті, з 9–17 довгастими або видовженоланцетними, гостропилчастими, майже сидячими листочками, зверху темно-зеленими, знизу — сизими. Прилистки до 10 мм завд., нерівнозубчасті або цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, блідо-жовті або рожеві, численні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття. Плоди — яблукоподібні, дво-, п’ятигніздні, кулясті або овальні діаметром до 9 мм, червоні або жовтувато-червоні, блискучі, з чашечкою, яка має п’ять малопомітних зубчиків, із 2–7 довгастими, серпоподібно зігнутими, гладкими із загостреними кінцями насінинами. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у вересні. Поширена майже по всій Україні, росте в підліску хвойних і змішаних лісів, серед чагарників, на узліссях.

Офіцинальною сировиною Г. звичайної є плоди — Fructus Sorbi. Запаси сировини великі. Щорічно можна заготовляти десятки тонн плодів Г. звичайної, насамперед на Поліссі та в Карпатах.

Вікіпедія

Гороби́на — рід рослин родини розових. Листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Квітки двостатеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття.

Академічний тлумачний словник

1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами.

2. Ягоди цього дерева.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 147.

Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть фонами, а також плоди цього де­рева; має великі лікувальні власти­вості, тому здавна використовуєть­ся в народній медицині; гілка го­робини символізує палицю Перуна (звідси гороби́ні но́чі, тобто грозові; їх спостерігаємо, коли цві­те горобина або коли визрівають її плоди, тобто в середині літа або на початку осені; за горобиною вга­дували погоду й урожай, — «пізно цвіте горобина — на довгу осінь», «урожай горобини — на морози взимку», «горобина рано цвіте — багато вівса буде». Обступили стару, як горобці горобину (Марко Вовчок).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2

1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. Хата була стара, напівзруйнована, з одного боку — ясени, з другого сливник та горобина (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); Горобина звичайна. Дерево до 15 м заввишки, дуже красиве своїм оригінальним листям та червоними плодами (Озеленення колгоспного села, 1955, 69).

2. Ягоди цього дерева. Хоч би де замріла Квіточка одна, Тільки й червоніє, Що горобина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 173); Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 93).

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Glosbe

rowan { noun } tree or shrub of the genus Sorbus

Див.також

Джерела та література

Зовнішні посилання