Відмінності між версіями «Сім’янин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 15: Рядок 15:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_2552ome-family-man.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_2552ome-family-man.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1470992683_20160127120608.jpg]]
 
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:161220145544114307_f0_0.png]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:161220145544114307_f0_0.png]]  
 
|}
 
|}

Версія за 19:20, 20 жовтня 2018

Сім’янин, -на, м. = Сем’янин. Привітала мене заїзджого, як сім’янина. МВ. І. 20.

Сучасні словники

СІМ'ЯНИ́Н, а, чол.

1. Той, хто має сім'ю (у 1 знач.). Тепер Лошаков не той. Жонатий, має діток, став поважним сім'янином, поважним громадянином (Панас Мирний, III, 1954, 283); Уболівав [Гречкун], чи добре розміщені солдати, чи не час би попрати білизну. У землянці завжди здавався тихим сім'янином (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 96); // Людина, що має риси, необхідні для родинного життя. Огей мовчить. Він заглиблюється в себе, аналізуючи своє внутрішнє «я» як громадянина, наукового діяча, сім'янина і члена великого колективу, що взявся будувати нове суспільство (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 248).

2. Член сім'ї (у 1 знач.); родич. — Як я за його дочку давав, то думав: буде сім'янин, то вже до свого діла й прихилю його. Дак де там!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 320); * У порівняннях. — Які то люди добрячі! Привітали мене заїжджого, як сім'янина (Марко Вовчок, I, 1955, 12).

Ілюстрації

Depositphotos 2552ome-family-man.jpg 161220145544114307 f0 0.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання