Відмінності між версіями «Яворин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Я́ворин, -на, '''''м. ''= '''Явір. '''''Під зелененьким яворином. ''АД. І. 136. Категорія:Яв)
 
м
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Я́ворин, -на, '''''м. ''= '''Явір. '''''Під зелененьким яворином. ''АД. І. 136.  
 
'''Я́ворин, -на, '''''м. ''= '''Явір. '''''Під зелененьким яворином. ''АД. І. 136.  
 +
Дерево висотою 30-37 м., і товщиною 90-110 см. Живе 150-200 років. Явір належить до видів дерев із широкою екологічною амплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий врожай можна спостерігати лише раз на 2-3 роки. Також можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Ця деревина - надзвичайно декоративна і позначається у мові торгівлі під назвою "клен пташине око". Насіння таких кленів використовують для подальшого вирощування цієї рідкісної форми [1].
 +
Слово “явір/явор” напевне брало участь у творенні слов'янських мов, включаючи й українську. Адже зустрічається, як назва дерева, не тільки у Східній Європі. Для багатьох слов'янських народів дерево явір/явор є одне з першодерев, поряд з дубом, березою, фруктовими деревами.
 +
У слов'ян назва дерева утворила чоловіче ім'я Явір, яке й по сьогодні ще є поширеним у південних слов'янських народів. Від цього імені утворилися назви численних населених пунктів. В Україні вони притаманні територіям Галичини та Закарпаття. Зокрема, найбільш відомим є місто Яворів[2].
 +
 +
 +
1. Флора українських Карпат. http://carpathians.eu/?id=292
 +
2. Білий клен, що звемо Явір. http://h.ua/story/411092/
 +
 
[[Категорія:Яв]]
 
[[Категорія:Яв]]

Версія за 19:44, 18 жовтня 2018

Я́ворин, -на, м. = Явір. Під зелененьким яворином. АД. І. 136. Дерево висотою 30-37 м., і товщиною 90-110 см. Живе 150-200 років. Явір належить до видів дерев із широкою екологічною амплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий врожай можна спостерігати лише раз на 2-3 роки. Також можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Ця деревина - надзвичайно декоративна і позначається у мові торгівлі під назвою "клен пташине око". Насіння таких кленів використовують для подальшого вирощування цієї рідкісної форми [1]. Слово “явір/явор” напевне брало участь у творенні слов'янських мов, включаючи й українську. Адже зустрічається, як назва дерева, не тільки у Східній Європі. Для багатьох слов'янських народів дерево явір/явор є одне з першодерев, поряд з дубом, березою, фруктовими деревами. У слов'ян назва дерева утворила чоловіче ім'я Явір, яке й по сьогодні ще є поширеним у південних слов'янських народів. Від цього імені утворилися назви численних населених пунктів. В Україні вони притаманні територіям Галичини та Закарпаття. Зокрема, найбільш відомим є місто Яворів[2].


1. Флора українських Карпат. http://carpathians.eu/?id=292 2. Білий клен, що звемо Явір. http://h.ua/story/411092/