Відмінності між версіями «Охічно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Охічно (охоче, охітно) -  Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось.
+
 
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ОХІТНО, присл. до охітний - Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).
+
'''ОХІТНО''', ''присл. до охітни''й - Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).
  
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.
+
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.''
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Охічно присл. - охітно, охоче. (Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла) . Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); //у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104);  
+
'''Охічно''' - ''охітно, охоче''. ''(Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла)'' . Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); //у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104);  
 
Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).
 
Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).
  
Рядок 13: Рядок 13:
 
3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).
 
3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Охічно нар. = Охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.
+
''Охічно = Охітно, охоче.'' ''Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.''
 +
 
 +
''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.''
 +
 
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''Охітно (охоче):'''
 +
#  З охотою, з великим бажанням, задоволенням
 +
#  радо, залюбки, заохотки
 +
# ОХОЧИЙ, охочая, охочее; чаще кратк. охоч, охоча, охоче (обл.). Имеющий сильную склонность к чему нибудь, крайне любящий что нибудь. «Охочи по магазинам бегать.»
 +
# населений пункт: с. Охоче в Україні
 +
 
  
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.
 
 
== Іноземні словники [https://www.dictionary.com/] ==
 
== Іноземні словники [https://www.dictionary.com/] ==
  
Рядок 32: Рядок 41:
 
<li> in a ready manner; willingly:
 
<li> in a ready manner; willingly:
 
He readily agreed to help us. </li>
 
He readily agreed to help us. </li>
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 
Охітно (охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням.
 
  
Український тлумачний словник.
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
  
Рядок 47: Рядок 53:
  
  
===[адреса посилання]===
+
===Матеріали з Векіпедії [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B5_(%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)]===
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36136-okhichno.html#show_point
+
 
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 02:09, 15 жовтня 2018

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОХІТНО, присл. до охітний - Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Охічно - охітно, охоче. (Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла) . Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); //у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).

2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (Вас., III, 1960, 188); І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз (Дмит., Книга боротьби, 1939, 27); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки (Гл., Вибр., 1957, 94).

3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Охічно = Охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.

Словари и энциклопедии на Академике

Охітно (охоче):

  1. З охотою, з великим бажанням, задоволенням
  2. радо, залюбки, заохотки
  3. ОХОЧИЙ, охочая, охочее; чаще кратк. охоч, охоча, охоче (обл.). Имеющий сильную склонность к чему нибудь, крайне любящий что нибудь. «Охочи по магазинам бегать.»
  4. населений пункт: с. Охоче в Україні


Іноземні словники [1]

Willingly - (adjective)

  1. disposed or consenting; inclined: willing to go along.
  2. cheerfully consenting or ready: a willing worker.
  3. done, given, borne, used, etc., with cheerful readiness.
  4. Readily - (adverb)

    1. promptly; quickly; easily: The information is readily available.
    2. in a ready manner; willingly: He readily agreed to help us.
    3. Ілюстрації

      Wiki-black.png


      Матеріали з Векіпедії [2]