Відмінності між версіями «Ладканка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
ЛАДКАНКА. Слово Л. походить вiд ладнати спiвати весiльні пiсні. Таке
+
Ладканка — традиційна весільна чи обрядова пісня, весільний спів, також весільне музичне награння, своєрідна музика чи пісня до обряду одягання весільного вінка. Оригінальними та древніми є бойківські ладканки поширені в українських Карпатах, серед них «До барвінку», «До вінка», пісня «Їдуть штири коні» (виконана заслуженою артисткою України — Мартою Шпак), ладканка до обжинків «Ми дожали зарана».
слововживання засвiдчено Словарем украïнськоï мови (1907)
+
 
Б.Грiнченка, який наводить приклад iз зб. М.Номиса Украïнськi
+
Весільні ладканки — величезний пласт української автентичної музики Західної України. Вони несуть в собі старовинну обрядовість. Саме такі обряди одягання весільного вінка зберіглися на Бойківщині до сьогодні.
приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на весiллi
+
 
ладнають». Слово Л. та спорiдненi з ним слова переважно вживалися в
+
Ряд бойківських ладканок виконують Либохірські музики зі села Либохора — в альбомі «Бойки з-під Карпатського хребта».
Галичинi. Укладачi зб. Русалка Днiстрова» (1837) М.Шашкевич,
+
Я.Головаиький,
+
I.Вагiлевич роздiл публiкацiй нар. весiльних пiсень назвали
+
Ладкая», вживаючи його як синонiмiчне до весiльна пiсня. У
+
Передговорi Кнародним руским пьсням I.Вагiлевич пов'язує Л. з
+
прасловян. часами: Пьснь тотi сут золотим посльдком счасньйших
+
веремень, коли ше сама лише природа промовляла до рускоь души…
+
У ладканках проколюється також туга. Головацький у кн. Нарис
+
старословянського богослiвя, або Мiфологiя (1860) повторює
+
етимологiю вiд Лад Ладо та пише Латання на Карпатськiй Русi
+
називаються весiльнi пiснi. Б.Грiнченко (Словарь
+
украïнськоï мови, 1907) дає визначення: Ладнання
+
весiльне спiвання, а також самi весiльнi пiснi, посилаючись на
+
Головацького, та наводить приклад iззб. М.Номиса Украïнськi
+
приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на
+
весiллi ладнають. У Етимологiчному словнику росiйськоï
+
мови» (1910) О.Преображенського читаємо:
+
м<ало>р<осiйське> ладовати, ладковаги спiвати весiльних
+
пiсень. Подiбно до цього в болгар, македонцiв i сербiв дiєслово
+
ладувати значить спiвати весняних пiсњнь. У болгар пiд час весiлля
+
друга дочка в родинi Лада виконує обряд ладування.
+
2. У суч. фольклористицi слово Л. вживається точнiше: на
+
позначення регiонального (Бойкiвшина, Лемкiвшина, Закарпаття) жанр,
+
рiзновиду весiльних пiсень. Л. вирiзняються ритмо мелодiйною та
+
поет, структурою, манерою виконання. У весiльних Л. свашки ладнають
+
про те, шо вiдбувається згiдно з обрядом.
+
3. Л. пастушi пiснi, якi поширенi здебiльшого на Бойкiвшинi. Вони
+
виконуються пiд час свята Юрiя або Зелених свят, супроводжуються
+
плетiнням вiнкiв на полонинi, прикрашанням нами кожноï худобини
+
та випровадженням ïï до двору. В змiстi пастуших П.
+
вiдгукується давн. ритуал вшанування сiльських тварин. Ритм.-
+
мелодiйними та словесно-стил. особливостями, а також побажально-
+
величальними формами вони близькi до весiльних Л. Дослiдники
+
припускають, шо пастушi Л. сформувалися як своєрiдна вузько
+
регiональна жанр, форма пiд впливом i на взiр весiльних Л.
+
4. У Карпатському регiонi вживається також вислiв ладовi пiснi в
+
значеннi купальськi пiснi. Л. найбiльше вивчали львiвськi дослiдники
+
Ф.Колесса та Р.Кирчiв. Анатолiй Волков
+
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 61: Рядок 23:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml
 
https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ладканка
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 00:59, 14 жовтня 2018

Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.

Сучасні словники

Ладканка — традиційна весільна чи обрядова пісня, весільний спів, також весільне музичне награння, своєрідна музика чи пісня до обряду одягання весільного вінка. Оригінальними та древніми є бойківські ладканки поширені в українських Карпатах, серед них «До барвінку», «До вінка», пісня «Їдуть штири коні» (виконана заслуженою артисткою України — Мартою Шпак), ладканка до обжинків «Ми дожали зарана».

Весільні ладканки — величезний пласт української автентичної музики Західної України. Вони несуть в собі старовинну обрядовість. Саме такі обряди одягання весільного вінка зберіглися на Бойківщині до сьогодні.

Ряд бойківських ладканок виконують Либохірські музики зі села Либохора — в альбомі «Бойки з-під Карпатського хребта».

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjc6YHUs4TeAhXD_CoKHS_XAIQQuAIIKzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DhOtRgr-nfOA&usg=AOvVaw0WsiZGaUz7ReEoU7zHsXps

Див. також

Джерела та література

https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ладканка

Зовнішні посилання