Відмінності між версіями «Ладканка»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЛАДКАНКА. Слово Л. походить вiд ладнати спiвати весiльні пiсні. Таке | |
| + | слововживання засвiдчено Словарем украïнськоï мови (1907) | ||
| + | Б.Грiнченка, який наводить приклад iз зб. М.Номиса Украïнськi | ||
| + | приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на весiллi | ||
| + | ладнають». Слово Л. та спорiдненi з ним слова переважно вживалися в | ||
| + | Галичинi. Укладачi зб. Русалка Днiстрова» (1837) М.Шашкевич, | ||
| + | Я.Головаиький, | ||
| + | I.Вагiлевич роздiл публiкацiй нар. весiльних пiсень назвали | ||
| + | Ладкая», вживаючи його як синонiмiчне до весiльна пiсня. У | ||
| + | Передговорi Кнародним руским пьсням I.Вагiлевич пов'язує Л. з | ||
| + | прасловян. часами: Пьснь тотi сут золотим посльдком счасньйших | ||
| + | веремень, коли ше сама лише природа промовляла до рускоь души… | ||
| + | У ладканках проколюється також туга. Головацький у кн. Нарис | ||
| + | старословянського богослiвя, або Мiфологiя (1860) повторює | ||
| + | етимологiю вiд Лад Ладо та пише Латання на Карпатськiй Русi | ||
| + | називаються весiльнi пiснi. Б.Грiнченко (Словарь | ||
| + | украïнськоï мови, 1907) дає визначення: Ладнання | ||
| + | весiльне спiвання, а також самi весiльнi пiснi, посилаючись на | ||
| + | Головацького, та наводить приклад iззб. М.Номиса Украïнськi | ||
| + | приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на | ||
| + | весiллi ладнають. У Етимологiчному словнику росiйськоï | ||
| + | мови» (1910) О.Преображенського читаємо: | ||
| + | м<ало>р<осiйське> ладовати, ладковаги спiвати весiльних | ||
| + | пiсень. Подiбно до цього в болгар, македонцiв i сербiв дiєслово | ||
| + | ладувати значить спiвати весняних пiсњнь. У болгар пiд час весiлля | ||
| + | друга дочка в родинi Лада виконує обряд ладування. | ||
| + | 2. У суч. фольклористицi слово Л. вживається точнiше: на | ||
| + | позначення регiонального (Бойкiвшина, Лемкiвшина, Закарпаття) жанр, | ||
| + | рiзновиду весiльних пiсень. Л. вирiзняються ритмо мелодiйною та | ||
| + | поет, структурою, манерою виконання. У весiльних Л. свашки ладнають | ||
| + | про те, шо вiдбувається згiдно з обрядом. | ||
| + | 3. Л. пастушi пiснi, якi поширенi здебiльшого на Бойкiвшинi. Вони | ||
| + | виконуються пiд час свята Юрiя або Зелених свят, супроводжуються | ||
| + | плетiнням вiнкiв на полонинi, прикрашанням нами кожноï худобини | ||
| + | та випровадженням ïï до двору. В змiстi пастуших П. | ||
| + | вiдгукується давн. ритуал вшанування сiльських тварин. Ритм.- | ||
| + | мелодiйними та словесно-стил. особливостями, а також побажально- | ||
| + | величальними формами вони близькi до весiльних Л. Дослiдники | ||
| + | припускають, шо пастушi Л. сформувалися як своєрiдна вузько | ||
| + | регiональна жанр, форма пiд впливом i на взiр весiльних Л. | ||
| + | 4. У Карпатському регiонi вживається також вислiв ладовi пiснi в | ||
| + | значеннi купальськi пiснi. Л. найбiльше вивчали львiвськi дослiдники | ||
| + | Ф.Колесса та Р.Кирчiв. Анатолiй Волков | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | |- valign="top" | + | |- valign="top"https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwi80PqqsoTeAhULposKHWDNAIcQjRx6BAgBEAU&url=http%3A%2F%2Fdspu.edu.ua%2Fnews%2Fgurt-ladkanka-doluchyvsya-do-rekonstrukciyi-obryadu-obzhynkiv%2F&psig=AOvVaw3zUlXdU_8lzlfWB0G2z2MF&ust=1539553623381430 |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 17: | Рядок 59: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 00:43, 14 жовтня 2018
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.
Зміст
Сучасні словники
ЛАДКАНКА. Слово Л. походить вiд ладнати спiвати весiльні пiсні. Таке слововживання засвiдчено Словарем украïнськоï мови (1907) Б.Грiнченка, який наводить приклад iз зб. М.Номиса Украïнськi приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на весiллi ладнають». Слово Л. та спорiдненi з ним слова переважно вживалися в Галичинi. Укладачi зб. Русалка Днiстрова» (1837) М.Шашкевич, Я.Головаиький, I.Вагiлевич роздiл публiкацiй нар. весiльних пiсень назвали Ладкая», вживаючи його як синонiмiчне до весiльна пiсня. У Передговорi Кнародним руским пьсням I.Вагiлевич пов'язує Л. з прасловян. часами: Пьснь тотi сут золотим посльдком счасньйших веремень, коли ше сама лише природа промовляла до рускоь души… У ладканках проколюється також туга. Головацький у кн. Нарис старословянського богослiвя, або Мiфологiя (1860) повторює етимологiю вiд Лад Ладо та пише Латання на Карпатськiй Русi називаються весiльнi пiснi. Б.Грiнченко (Словарь украïнськоï мови, 1907) дає визначення: Ладнання весiльне спiвання, а також самi весiльнi пiснi, посилаючись на Головацького, та наводить приклад iззб. М.Номиса Украïнськi приказки, прислiвя i таке iнше (1874): Не все те правда, шо на весiллi ладнають. У Етимологiчному словнику росiйськоï мови» (1910) О.Преображенського читаємо: м<ало>р<осiйське> ладовати, ладковаги спiвати весiльних пiсень. Подiбно до цього в болгар, македонцiв i сербiв дiєслово ладувати значить спiвати весняних пiсњнь. У болгар пiд час весiлля друга дочка в родинi Лада виконує обряд ладування. 2. У суч. фольклористицi слово Л. вживається точнiше: на позначення регiонального (Бойкiвшина, Лемкiвшина, Закарпаття) жанр, рiзновиду весiльних пiсень. Л. вирiзняються ритмо мелодiйною та поет, структурою, манерою виконання. У весiльних Л. свашки ладнають про те, шо вiдбувається згiдно з обрядом. 3. Л. пастушi пiснi, якi поширенi здебiльшого на Бойкiвшинi. Вони виконуються пiд час свята Юрiя або Зелених свят, супроводжуються плетiнням вiнкiв на полонинi, прикрашанням нами кожноï худобини та випровадженням ïï до двору. В змiстi пастуших П. вiдгукується давн. ритуал вшанування сiльських тварин. Ритм.- мелодiйними та словесно-стил. особливостями, а також побажально- величальними формами вони близькi до весiльних Л. Дослiдники припускають, шо пастушi Л. сформувалися як своєрiдна вузько регiональна жанр, форма пiд впливом i на взiр весiльних Л. 4. У Карпатському регiонi вживається також вислiв ладовi пiснi в значеннi купальськi пiснi. Л. найбiльше вивчали львiвськi дослiдники Ф.Колесса та Р.Кирчiв. Анатолiй Волков
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml
