Відмінності між версіями «Рольник»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем1. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем1.jpеg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем3.jpg|x140px]] | ||
Версія за 13:06, 10 жовтня 2018
Рольни́к, -ка́, м. = Рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.
Словник української мови в 11 т.
РІЛЬНИ́К, а́, ч.
1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307).
2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1).
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
Медіа
