Відмінності між версіями «Оглядати»
(Створена сторінка: '''Огляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''огля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Осматривать, осмотрѣть. ''Ви...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Огляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''огля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Осматривать, осмотрѣть. ''Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. ''Мет. 230. ''Козаків піджидає, козаків оглядає. ''Макс. 2) Созерцать, видѣть. ''Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. ''Чуб. ''Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. ''МВ. II. 71. | '''Огляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''огля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Осматривать, осмотрѣть. ''Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. ''Мет. 230. ''Козаків піджидає, козаків оглядає. ''Макс. 2) Созерцать, видѣть. ''Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. ''Чуб. ''Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. ''МВ. II. 71. | ||
[[Категорія:Ог]] | [[Категорія:Ог]] | ||
| + | |||
| + | 1. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (Іван Франко, VII, 1951, 320); Та маляр той не прийняв до себе Тараса. Оглянувши його ліву руку, він сказав, що Тарас ні до якого діла не здатний (Панас Мирний, V, 1955, 310); Орлюк оглянув своїх гостей, руїни навколо й величну далечінь Задніпров'я (Олександр Довженко, I, 1958, 345); Офіцер.. перечитав папірець і оглядів нас поглядом людини, що цінувала вартість худоби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 180); * Образно. А тим часом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море (Тарас Шевченко, I, 1963, 105). | ||
| + | |||
| + | 2. Послідовно розглядати з метою обстеження, ознайомлення з чимось, виявлення чого-небудь і т. ін. Латин так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (Андрій Головко, II, 1957, 17); Огледівши всі кутки.., він тихо вернувся до-кімнати (Іван Микитенко, II, 1957, 167). | ||
| + | |||
| + | 3. Визначати стан здоров'я, характер захворювання і т. ін. кого-небудь; обстежувати. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 293); Військ-фельдшер оглянув Цибулька, послухав пульо і, безнадійно похиливши голову, пішов до Каюмова (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 280). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (у статті, промові і т. ін.). Оглядаючи шлях, пройдений нашою радянською літературою за сорок років свого існування, можна сьогодні а гордістю сказати, що вона на всіх етапах розвитку була вірним помічником Комуністичної партії (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 3). | ||
| + | |||
| + | 5. тільки недок., діал. Бачити. Одного ранку — бодай такого ніхто не оглядав! — сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути... (Марко Вовчок, I, 1955, 275). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ВСРБ-1-18-4д]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 20:44, 2 жовтня 2018
Огляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл. 1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Мет. 230. Козаків піджидає, козаків оглядає. Макс. 2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Чуб. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. II. 71.
1. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (Іван Франко, VII, 1951, 320); Та маляр той не прийняв до себе Тараса. Оглянувши його ліву руку, він сказав, що Тарас ні до якого діла не здатний (Панас Мирний, V, 1955, 310); Орлюк оглянув своїх гостей, руїни навколо й величну далечінь Задніпров'я (Олександр Довженко, I, 1958, 345); Офіцер.. перечитав папірець і оглядів нас поглядом людини, що цінувала вартість худоби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 180); * Образно. А тим часом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море (Тарас Шевченко, I, 1963, 105).
2. Послідовно розглядати з метою обстеження, ознайомлення з чимось, виявлення чого-небудь і т. ін. Латин так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (Андрій Головко, II, 1957, 17); Огледівши всі кутки.., він тихо вернувся до-кімнати (Іван Микитенко, II, 1957, 167).
3. Визначати стан здоров'я, характер захворювання і т. ін. кого-небудь; обстежувати. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 293); Військ-фельдшер оглянув Цибулька, послухав пульо і, безнадійно похиливши голову, пішов до Каюмова (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 280).
4. перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (у статті, промові і т. ін.). Оглядаючи шлях, пройдений нашою радянською літературою за сорок років свого існування, можна сьогодні а гордістю сказати, що вона на всіх етапах розвитку була вірним помічником Комуністичної партії (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 3).
5. тільки недок., діал. Бачити. Одного ранку — бодай такого ніхто не оглядав! — сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути... (Марко Вовчок, I, 1955, 275).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
