Відмінності між версіями «Мститися»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словарь української мови Бориса Грінченка== | ||
'''Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, '''''гл. ''Мстить за себя, отомщать. ''Огонь святий мститься, як його не шануєш. ''Ном. № 10305. ''Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. ''НВолын. у. ''То вона метиться на Хведорові за дочку. ''Мир. Пов. І. 165. | '''Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, '''''гл. ''Мстить за себя, отомщать. ''Огонь святий мститься, як його не шануєш. ''Ном. № 10305. ''Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. ''НВолын. у. ''То вона метиться на Хведорові за дочку. ''Мир. Пов. І. 165. | ||
[[Категорія:Мс]] | [[Категорія:Мс]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Академічний тлумачний словник=== | |
| + | МСТИТИСЯ, мщуся, мстишся, над ким-чим, кому, на кому і без додатка, недок. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Для неї здалося, що невістка.. мститься над нею за товсті сорочки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296); Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Усі винуватять Пріську: то вона мститься на Хведорові за дочку (Панас Мирний, III, 1954, 59) | ||
| + | ===Синонімічний словник української мови=== | ||
| + | Синонімічний словник української мови | ||
| + | <br>'''РОЗПЛАЧУВАТИСЯ''' | ||
| + | <br>квитатися, мститися, помщатися, відплачувати; (за гріх) платити; дк. РОЗПЛАТИТИСЯ, (з кіш) заплатити кому. | ||
| + | <br>'''КВОТУВАТИСЯ''' | ||
| + | <br>відплачувати, мститися, помщатися. | ||
| + | <br>'''ПЛАТИТИ''' | ||
| + | <br>винагороджувати, оплачувати що, (за крам) розплачуватися, розраховуватися, (борг) сплачувати, виплачувати, (за добро) віддячувати, (за зло) відплачувати, давати здачі, мститися; | ||
| + | <br>'''РОЗПРАВЛЯТИСЯ''' | ||
| + | <br>чинити розправу над, карати кого, мститися кому. | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:08, 26 листопада 2017
Зміст
Словарь української мови Бориса Грінченка
Мсти́тися, мщуся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. НВолын. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
МСТИТИСЯ, мщуся, мстишся, над ким-чим, кому, на кому і без додатка, недок. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Для неї здалося, що невістка.. мститься над нею за товсті сорочки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296); Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Усі винуватять Пріську: то вона мститься на Хведорові за дочку (Панас Мирний, III, 1954, 59)
Синонімічний словник української мови
Синонімічний словник української мови
РОЗПЛАЧУВАТИСЯ
квитатися, мститися, помщатися, відплачувати; (за гріх) платити; дк. РОЗПЛАТИТИСЯ, (з кіш) заплатити кому.
КВОТУВАТИСЯ
відплачувати, мститися, помщатися.
ПЛАТИТИ
винагороджувати, оплачувати що, (за крам) розплачуватися, розраховуватися, (борг) сплачувати, виплачувати, (за добро) віддячувати, (за зло) відплачувати, давати здачі, мститися;
РОЗПРАВЛЯТИСЯ
чинити розправу над, карати кого, мститися кому.
Ілюстрації
|
|
|
|
