Відмінності між версіями «Малярик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Маля́рик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''маля́р. ''' Категорія:Ма) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Маля́рик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''маля́р. ''' | '''Маля́рик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''маля́р. ''' | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/maljaryk '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''''] | ||
| + | |||
| + | МАЛЯРИК 1, а, чол. Пестл. до маляр. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Павло Чубинський, V, 1874, 313). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 614. | ||
| + | |||
| + | МАЛЯРИК 2, а, чол., розм. Людина, що хворіє на малярію. Якщо в 1960 році на земній кулі було зареєстровано понад 100 мільйонів нових маляриків, то в Радянському Союзі — близько 360 чоловік, і то переважно з числа мешканців вздовж наших південних кордонів (Хлібороб України, 1, 1964, 40). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маляр_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маляр_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маляр_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/maljaryk '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''''] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 01:31, 25 листопада 2017
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАЛЯРИК 1, а, чол. Пестл. до маляр. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Павло Чубинський, V, 1874, 313). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 614.
МАЛЯРИК 2, а, чол., розм. Людина, що хворіє на малярію. Якщо в 1960 році на земній кулі було зареєстровано понад 100 мільйонів нових маляриків, то в Радянському Союзі — близько 360 чоловік, і то переважно з числа мешканців вздовж наших південних кордонів (Хлібороб України, 1, 1964, 40).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
