Відмінності між версіями «Сивобородий»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
// у знач. ім. сивобороді, дих, мн. (одн. сивобородий, дого, чол.). Чоловіки із сивими бородами. Поодаль від гурту стояло кілька сивобородих (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 304). | // у знач. ім. сивобороді, дих, мн. (одн. сивобородий, дого, чол.). Чоловіки із сивими бородами. Поодаль від гурту стояло кілька сивобородих (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 304). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 155. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 155. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Suvoborodui24112017.jpg|Опис1 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|BDFk3MPrKBA}} | ||
Версія за 13:02, 24 листопада 2017
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучастінсть | підрозділ=Іститут філології}}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СИВОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має сиву бороду; із сивою бородою. Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат (Іван Франко, VI, 1951, 25); Зустрів мене в фойє бадьорий, сивобородий, а розкудланою по-біблійськи головою дідусь (Павло Тичина, III, 1957, 14); * Образно. За вікном дико ревла і вигиналась у скаженому танку сивоборода заметіль (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 405); // у знач. ім. сивобороді, дих, мн. (одн. сивобородий, дого, чол.). Чоловіки із сивими бородами. Поодаль від гурту стояло кілька сивобородих (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 304). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 155.
Ілюстрації
Опис1
