Відмінності між версіями «Саморослий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Celena.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 15:11, 22 листопада 2017
Саморо́слий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Зміст
Сучасні словники
САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморосла земля, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 45.
Ілюстрації
|
