Відмінності між версіями «Судорга»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Myshechnye-sudorogi2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Myshechnye-sudorogi2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sudoroga-nog.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sudoroga-nog.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sudoroga-ikronozhnoj-myshcy.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 21:53, 21 листопада 2017

Словник Бориса Грінченка

Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУ́ДОРГА, рідше СУ́ДОРОГА, и, жін. Те саме, що судома. Боярин, хриплячи в передсмертних судорогах, лежав на землі (Іван Франко, VI, 1951, 16); Судорога пересмикнула уста жінки (Михайло Стельмах, I, 1962, 397); Уста [Єремії] завжди усміхались — ніби судорогою так звело їх навіки (Олекса Стороженко, I, 1957, 371); * Образно. — Тисяча літаків у темному небі. І небо корчиться над землею від судорог (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 248); * У порівняннях. Танк, несамовито скреготнувши, смикнувшись вперед, назад, ніби в судорогах, раптом спинився, заглух (Олесь Гончар, II, 1959, 376). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 829.

Ілюстрації

Sudorogi ikronozhnih-myshtsi.jpg Myshechnye-sudorogi2.jpg Sudoroga-nog.jpg Sudoroga-ikronozhnoj-myshcy.jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання