|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Сліпий, -а, -е. '''1) Слѣпой. ''Перебендя старий, сліпий. ''Шевч. 2) '''Сліпі дзиґарі'''. Крытые часы. Подол. г. 3) — '''замок '''= '''Лавчастий замок. '''Шух. І. 93, 94. Ум. '''Сліпенький, сліпесенький. ''' | | '''Сліпий, -а, -е. '''1) Слѣпой. ''Перебендя старий, сліпий. ''Шевч. 2) '''Сліпі дзиґарі'''. Крытые часы. Подол. г. 3) — '''замок '''= '''Лавчастий замок. '''Шух. І. 93, 94. Ум. '''Сліпенький, сліпесенький. ''' |
| − | [[Категорія:Сл]] {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | + | [[Категорія:Сл]] |
| − | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| + | |
| − | | + | |
| − | СЛІПИ́Й, а, е.
| + | |
| − | 1. Позбавлений зору, здатності бачити; протилежне зрячий. Перебендя старий, сліпий, — Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає (Тарас Шевченко, I, 1963, 52); Із темних сіней напомацки виходить сліпий Вихтір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 207); * Образно. Душа народу не сліпа, Вона стоока; До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Максим Рильський, III, 1961, 279);
| + | |
| − | // у знач. ім. сліпий, пого, чол.; сліпа, пої, жін. Людина, позбавлена зору. Сліпий не побачить, так видума (Номис, 1864, № 6844); Там [у пеклі] .. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Сліпий відшукав патерицею камінь, сів і, перевівши подих, почав скидати з себе торби, бандуру (Микола Олійник, Леся, 1960, 36); Сліпа показана в поемі в стані крайнього душевного пригнічення: сон дочки віщує їй нещастя (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 106);
| + | |
Версія за 17:50, 21 листопада 2017
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) Сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3) — замок = Лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. Ум. Сліпенький, сліпесенький.
