|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | | + | '''Сап, -пу, '''''м. ''Сопѣніе. ''З кімнати доноситься сап важкий. ''Мир. (Іов. II. 73. |
| − | САП 1, у, чол. Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Богдан окинув поглядом коней. — Кажуть, між ними є хворі на сап? — Брехня. Таких постріляли (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 93); Захворювання на сап може мати і хронічний перебіг, при якому хворий різко виснажується (Лікарська експертиза.., 1958, 145).
| + | [[Категорія:Са]] |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 55.Коментарі (0)
| + | |
| − | САП 2, у, чол.
| + | |
| − | 1. Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання. Кругом, як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний, III, 1954, 96).
| + | |
| − | 2. перен. Свистячі звуки, утворювані деякими механізмами. Теленькав без кінця Бринячий телеграф, неначе чміль великий, І чувсь машини сап і кондукторів крики (Іван Франко, X, 1954, 195).
| + | |
Версія за 17:28, 21 листопада 2017
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий. Мир. (Іов. II. 73.
