|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Трензель, -зля, '''''м. ''Уздечка съ удилами. Ум. '''Трензелька. '''''Взяла коня за трензельку. ''Гол. ІІІ. 52. | | '''Трензель, -зля, '''''м. ''Уздечка съ удилами. Ум. '''Трензелька. '''''Взяла коня за трензельку. ''Гол. ІІІ. 52. |
| | [[Категорія:Тр]] | | [[Категорія:Тр]] |
| − | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| |
| − | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках
| |
| − |
| |
| − | ТРЕ́НЗЕЛЬ, я, чол.
| |
| − | 1. Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня. Рудий ситий кінь водить мідними боками, перебирає ногами, випинає дугою лискучу шию, кусає трензеля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 70); І даль не та і ніч не та ... Кубані хвиля наліта, А за горбами, за степами Задзвонять коні трензелями, Аж захвилюються жита (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 164);
| |
| − | // Вуздечка з вудилами. Назустріч Чернишеві скакав на баскому коні якийсь піхотинець.. Трепзелі впали, і кінь уже обірвав їх ногами — метлялись одні обривки (Олесь Гончар, III, 1959, 72).
| |
| − | 2. муз. Те саме, що трикутник 3.
| |
| − | 3. спец. Механізм, що складається з чотирьох циліндричних зубчастих коліс із радіальним переключенням. У [токарному] верстаті ТС-135 з допомогою одного й того самого механізму трензеля здійснюється реверсування руху ходового гвинта й ходового валика (Практикум з машинознавства, 1957, 136).
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 245.
| |
| − | ==Ілюстрацї==
| |
| − |
| |
| − | [[Зображення:TRENZEL2191117.jpg]]
| |
| − |
| |
| − | ==Медіа==
| |
| − |
| |
| − | https://www.youtube.com/watch?v=tXYDWmD4V-8
| |
| − |
| |
| − | {{#ev:youtube|tXYDWmD4V-8}}.
| |
