Відмінності між версіями «Ламатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Ламатися, -маюся, -єшся, '''''гл. ''1) Ломаться, разламываться, переламываться. ''Віз ламається чумак ума набірається. ''Ном. № 10462. ''Хліб чогось не ламається. ''У Котл.: ''Все зараз ламнеться і гнеться. ''Ен. IV. 26. 2) Преломляться (о лучахъ). ''В воді світ ламається. ''Ком. II. 39.  
 
'''Ламатися, -маюся, -єшся, '''''гл. ''1) Ломаться, разламываться, переламываться. ''Віз ламається чумак ума набірається. ''Ном. № 10462. ''Хліб чогось не ламається. ''У Котл.: ''Все зараз ламнеться і гнеться. ''Ен. IV. 26. 2) Преломляться (о лучахъ). ''В воді світ ламається. ''Ком. II. 39.  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===[http://sum.in.ua/s/lamatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ЛАМАТИСЯ, ається, недок.
 +
1. без додатка і на чому, під чим, об що. Розпадатися на частини; розділятися, відділятися (звичайно внаслідок дії зовнішньої сили). Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Все, що вляглося за зиму, все, що від самої осені стояло на Пслі непорушно, тепер кришилося, ламалося під могутніми ударами весни (Олесь Гончар, Таврія, 1957, 489);
 +
//  Легко піддаватися такій дії; бути ламким, крихким. Ящірка так розтанцювалася, що загубила хвостик, тому що він легко ламався (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 40);  * Образно. Сонячний промінь дивно ламався в морі на скалки, і вони гострими стрілами протинали темну глибину (Василь Кучер, Голод, 1961, 253).
 +
2. Робитися непридатним; руйнуватися, псуватися. — Воно й добре цією машиною хліб брати, та то не гаразд, що вона так часто ламається! (Панас Мирний, IV, 1955, 246); — Коли віз ламається, людина розуму набирається! (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 109);
 +
//  військ. Руйнуватися, псуватися під тиском ворога (про лінію оборони). Фронт ламається, ворог наступає (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 344).
 +
3. перен. Знищуватися, руйнуватися (звичайно про що-небудь традиційне, звичне, усталене і т. ін.). — Старі звичаї ламаються, пропала чесність, простота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 293); [Спартак:] Давайте краще будемо співати.. [Ніна:] Давай про дружбу. Щоб вона між нас Ніколи не ламалась (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 43).
 +
4. Змінювати тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці). Голос у хлопця вже ламався, був смішний, басовитий (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 8);
 +
//  Ставати переривчастим під дією певних почуттів, переживань (про голос). Улас зблід, голос його тремтів і ламався: — Ви порушуєте закон і конституцію (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 69);
 +
//  Підкошуватися від болю (про ноги). Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчіруя, чавкали в грязюці й ламалися в колінах (Андрій Головко, I, 1957, 86).
 +
5. перен., розм. Упиратися, відмовлятися від чого-небудь, приховуючи свої бажання, прикидаючись. — Прочитав би щось.. Не ламайся, я не люблю проханих (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 277).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 441.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 11:51, 17 листопада 2017

Словник Бориса Грінченка

Ламатися, -маюся, -єшся, гл. 1) Ломаться, разламываться, переламываться. Віз ламається чумак ума набірається. Ном. № 10462. Хліб чогось не ламається. У Котл.: Все зараз ламнеться і гнеться. Ен. IV. 26. 2) Преломляться (о лучахъ). В воді світ ламається. Ком. II. 39.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛАМАТИСЯ, ається, недок. 1. без додатка і на чому, під чим, об що. Розпадатися на частини; розділятися, відділятися (звичайно внаслідок дії зовнішньої сили). Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Все, що вляглося за зиму, все, що від самої осені стояло на Пслі непорушно, тепер кришилося, ламалося під могутніми ударами весни (Олесь Гончар, Таврія, 1957, 489); // Легко піддаватися такій дії; бути ламким, крихким. Ящірка так розтанцювалася, що загубила хвостик, тому що він легко ламався (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 40); * Образно. Сонячний промінь дивно ламався в морі на скалки, і вони гострими стрілами протинали темну глибину (Василь Кучер, Голод, 1961, 253). 2. Робитися непридатним; руйнуватися, псуватися. — Воно й добре цією машиною хліб брати, та то не гаразд, що вона так часто ламається! (Панас Мирний, IV, 1955, 246); — Коли віз ламається, людина розуму набирається! (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 109); // військ. Руйнуватися, псуватися під тиском ворога (про лінію оборони). Фронт ламається, ворог наступає (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 344). 3. перен. Знищуватися, руйнуватися (звичайно про що-небудь традиційне, звичне, усталене і т. ін.). — Старі звичаї ламаються, пропала чесність, простота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 293); [Спартак:] Давайте краще будемо співати.. [Ніна:] Давай про дружбу. Щоб вона між нас Ніколи не ламалась (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 43). 4. Змінювати тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці). Голос у хлопця вже ламався, був смішний, басовитий (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 8); // Ставати переривчастим під дією певних почуттів, переживань (про голос). Улас зблід, голос його тремтів і ламався: — Ви порушуєте закон і конституцію (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 69); // Підкошуватися від болю (про ноги). Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчіруя, чавкали в грязюці й ламалися в колінах (Андрій Головко, I, 1957, 86). 5. перен., розм. Упиратися, відмовлятися від чого-небудь, приховуючи свої бажання, прикидаючись. — Прочитав би щось.. Не ламайся, я не люблю проханих (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 277). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 441.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання