Відмінності між версіями «Пагілля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
1 Пагілля | 1 Пагілля | ||
іменник середнього роду | іменник середнього роду | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00383472.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Curranttea_01.jpg|x140px]] | ||
Версія за 10:40, 31 жовтня 2017
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Павло Загребельний, Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 122); На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 41).
2. перен. Молоде покоління людей. Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. Появилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Радянська Україна, 3.IX 1962, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10.
Орфографічний словник української мови
1 Пагілля іменник середнього роду
Ілюстрації
|
|
