Відмінності між версіями «Хвасоля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
Рядок 37: Рядок 37:
  
 
[http://topmedical.com.ua/kvasolya-zvichajna-vlastivosti.html Користь квасолі]
 
[http://topmedical.com.ua/kvasolya-zvichajna-vlastivosti.html Користь квасолі]
 +
 +
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка ===
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8F Квасоля]
 +
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 Квасолюватий]
 +
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Квасолина]
 +
 +
[chytomo.com Квасолечка]
 +
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8F Словник Укр.літ Org]
 
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8F Словник Укр.літ Org]

Версія за 23:24, 22 листопада 2016

Хвасоля, -лі, ж. = Квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. Хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.


Сучасні словники

КВАСОЛЯ (Хвасоля (діал.)) одно- або багаторічна рослина, ліана або напівкущ з родини бобових, походить із Пд. Америки, зернова культура; для отримання їстівного насіння та стручків вирощують к. звичайну, з низьким стеблом (к. карликова) або в'юнку, висотою до 3 м (к. тичкова), також багатоцвітну. Квасоля звичайна — однорічна трав'яниста рослина 0,5—3 метри заввишки (зустрічаються як карликові сорти, так і в'юнкі з довжиною стебла до 3 метрів). Стебло в частини сортів в'юнке, в іншої частини — пряме; сильно розгалужене, покрите рідкими волосками. Листя парноперисте, на довгих черешках. Квітки по 2—6 на довгих квітконіжках, 1—1,5 см довжиною. Колір від білих до темно-пурпурних і фіолетових, метеликових. Плоди — боби, висячі, 5—20 см довжини, 1—1,5 см завширшки, прямі або зігнуті. Колір від блідо-жовтих та зелених до темно-фіолетових, із 2—8 насінинами. Насіння 5—15 мм довжиною, еліптичні, колір від білих до темно-лілових та чорних, однотонні або мозаїчні, крапчасті або плямисті.


1. Лузати квасолю; 
2. Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); 

Фразеологічний словник української мови

Високий, як тополя, а дурний, як квасоля

Ілюстрації

Квасоля стручкова
Квасоля звичайна
Квасоля звичайна
Квасоля
Квасоля червона

Медіа

Див. також

Квасоля

Користь квасолі

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Квасоля

Квасолюватий

Квасолина

[chytomo.com Квасолечка]

Джерела та література

Словник Укр.літ Org

Словник Б.Д.Грінченка

Словопедія

Фармацевтична енциклопедія

Цікаві факти

1. Квасоля — одна з головних рослин древнього землеробства Перу, Мексики й інших країн Південної і Центральної Америки. Вони є однією з прадавніх культур світу. Перша згадка про квасолю зустрічається в древніх китайських літописах 1280 р. до н. е. Квасоля була дуже популярною стравою в Древньому Римі. Римляни не лише споживали квасолю, але й виготовляли з квасолі пудру. У Німеччині квасолю досі часто називають білильними бобами. До Європи її завезли після другої подорожі Колумба, а звідти вона потрапила до Росії в XVII–XVIII ст. Ймовірно, саме через це в нас квасолю довгий час називали французькими бобами. Спочатку її вирощували як декоративний чагарник, і лише з часом, наприкінці XVII ст. квасоля дістала широке поширення як овочева культура.

2. У плодах квасолі містяться білки (в окремих сортах до 31%), вуглеводи (моно- й олігосахариди, крохмаль), азотисті речовини (в тому числі й незамінні амінокислоти), флавоноїди (кверцитурон), стерини та органічні кислоти (яблучна, малонова, лимонна). Містить вітаміни: піридоксин, тіамін, пантотенову й аскорбінову кислоти. У надземній частині квасолі знайдено флавоноїди (кемпферол-3-глюкозид, кемпферол-3-глюкоксилозид, міріцетін-3-глюкозид), лейкоантоцианіди (лейкодельфінідін, лейкоцианідін, лейкопеларгонідін) і антоціани (ціанідин, пеларгонідін, дельфінідін, петунідін-3-глюкозид і мальвідін-3-глюкозид).