Відмінності між версіями «Сатаніти»
(Створена сторінка: '''Сатані́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Бѣситься, злиться. Категорія:Са) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| + | САТАНІТИ, ію, ієш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти. [Начальник поліції:] Як тебе звуть, питаю? (Не маючи знов відповіді, сатанів). Кажи, йолопе, а то я тобі двадцять п'ять гарячих всиплю! (Леся Українка, IV, 1954, 237); Олександра сатаніла. Її дратувало мовчання Настине (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 72); | ||
| + | // безос. В дворі між тим колобродило і сатаніло, жінки кричали всі разом і сучили на Сергія кулаками, а він спокійно собі походжав по хаті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180); | ||
| + | // Виявлятися з великою силою (про бурю, вітер і т. ін.). Він навіть не чув, як буря сатаніла, ревла та свистіла, трохи не звалювала його з ніг (Нечуй-Левицький, I, 1956, 566); Море лютує, стогне, сатанів, зловтішно регоче (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 98). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 16:41, 25 листопада 2015
САТАНІТИ, ію, ієш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти. [Начальник поліції:] Як тебе звуть, питаю? (Не маючи знов відповіді, сатанів). Кажи, йолопе, а то я тобі двадцять п'ять гарячих всиплю! (Леся Українка, IV, 1954, 237); Олександра сатаніла. Її дратувало мовчання Настине (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 72); // безос. В дворі між тим колобродило і сатаніло, жінки кричали всі разом і сучили на Сергія кулаками, а він спокійно собі походжав по хаті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180); // Виявлятися з великою силою (про бурю, вітер і т. ін.). Він навіть не чув, як буря сатаніла, ревла та свистіла, трохи не звалювала його з ніг (Нечуй-Левицький, I, 1956, 566); Море лютує, стогне, сатанів, зловтішно регоче (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 98).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
