Відмінності між версіями «Пшик!»

Версія за 02:13, 25 листопада 2015

Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». Ном., стр. 284, № 1858.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ПШИК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому.

2. розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... — пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185).

3. у знач. ім. пшик, у, чол., зневажл. Ніщо, дурниця. Зробив з лемеша пшик! (Номис, 1864, № 7609); [Старшина:] Купили хріну, треба з'їсти.. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! (Тарас Шевченко, I, 1963, 96); піти на Косів» — в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що,.. чи не зійде все на пшик або ще на що гірше — до того мисль не доходила (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Сідав [Іван] писати — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (Петро Колесник, Терен.., 1959,. 185).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання