Відмінності між версіями «Щедрик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 148: Рядок 148:
  
 
{{#ev:youtube|nVvXF1d6khE }}
 
{{#ev:youtube|nVvXF1d6khE }}
https://www.youtube.com/watch? =nVvXF1d6khE
 
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 23:13, 23 листопада 2015

Щедрик. одна з найпопулярніших обробок , знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів».

Ілюстрації

Щедрик(5).jpg
Щедрик.jpg

Історія створення

Файл:Mykola leontovych.jpg
Микола Леонтович

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя<ref>Див. Шаблон:НІУМ, с.390</ref>. Перша її редакція була написана до 19011902 рр., друга редакція — в 1906–1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка

Музика

В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят. Щедрик.jpg

У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання.

Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка.

Використання у західній популярній культурі

Шаблон:Listen 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.<ref> За іншими даними — в 1922 у виконанні хору Олександра Кошиця — http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm</ref>.

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (Шаблон:Lang-en), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (Шаблон:Lang-en). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».


Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube<ref>Шаблон:Youtube</ref>. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)<ref>Шаблон:Youtube</ref>.

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».<ref>Шаблон:Youtube</ref>

За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор Bel Canto, який виконан пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H,Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін.<ref>Див.В ритмі України: Найкращі виконання "Щедрика" у світі - від класики до року // Drohobyczer Zeitung</ref>

Слова

Шаблон:3

Музична прикладка

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

  • Гордійчук М. Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів).
  • Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130–131.
  • «Щедрик» // Дяченко В. П. М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94.

Матеріал з Вікіпедії