Відмінності між версіями «Рідня»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
http://ostriv.in.ua/images/publications/4/17016/1391687470.jpg | http://ostriv.in.ua/images/publications/4/17016/1391687470.jpg | ||
| + | http://kuchka.info/wp-content/uploads/2014/09/090814_0557_1.png | ||
| + | http://files.svsm.webnode.com.ua/200000026-21887227f0/527842_1_418.jpg | ||
| + | https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUdNgnH8mI-Xw-Kta-YuoryD3iy_j03g7o89JbetRzYBDfNknt | ||
| + | http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/17653/1409036121.jpg | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 21:50, 23 листопада 2015
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпин а:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші — батька, дядько Мусій — племінницю.., у Тимка на засланні батько (Андрій Головко, II, 1957, 404); * У порівняннях. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 100). ♦ Вступати (вступити) в рідню див. вступати 1. 2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. — Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 250); — Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264); // перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.., 1963, 398). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559.
