Відмінності між версіями «Жебрачка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «""Жебрачка, -ки,"" ж. Нищая. Де що було в мене, то позабирала добра жебрачка!""Черк. у. {{subst:Ш...»)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Жебрачка, -ки, '''''ж. ''Нищая. ''Де що було в мене, то позабірала добра жебрачка! ''Черк. у.  
+
""Жебрачка, -ки,"" ж. Нищая. Де що було в мене, то позабирала добра жебрачка!""Черк. у.
[[Категорія:Же]]
+
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
+
==Сучасні словники==
ЖЕБРА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до жебрак. Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309).
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
                                    УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
+
==Ілюстрації==
Жебрачка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала добра жебрачка! Черк. у.
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
Категорія: Же
+
|- valign="top"
                                                          УКРЛІТ.ORG_Cловник
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
ЖЕБРА́ЧКА, и, ж. Жін. до жебра́к. Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Стеф., II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Шиян, Гроза.., 1956, 309).
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 517.
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
Жебра́чка, ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 478.
+
|}
 +
==Медіа==
  
 +
==Див. також==
  
                                                    Іноземні  ЯНДЕКС словари
+
==Джерела та література==
жебрачка
+
перевод с украинского на русский
+
Существительное
+
ж
+
1. нищая, нищенка; попрошайка; побирушка
+
  
 +
==Зовнішні посилання==
  
Вірш
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
Жебрачка
+
[[Категорія:Слова 2015 року]]
Жебрачка. Без віри в минуле,
+
В майбутнє уже й поготів.
+
Час душу водою розмив
+
Стрімкими потоками бруду
+
Життя у константі заснуло.
+
  
Щось вітер шепоче крізь шкіру,
+
{{Категорія: Же}}
Б’є дощ по життю і обличчю.
+
У пошуках нового кітчу
+
(на конкурс «Про соціальне»)
+
Фотограф шукає світлину.
+
 
+
Він виграв фінальне змагання,
+
«Жебрачка» прийшла в руки грішми.
+
 
+
«ну що ж, ми сьогодні всі грішні,
+
Не правда ж, тьотю?
+
Цікаво, не холодно їй
+
Отак зрання
+
У плюс одинадцять у сукні?»
+
 
+
 
+
Жебрачка
+
Анатолий Шевченко-Зурнаджи
+
 
+
 
+
Сховалось сонечко за обрій,
+
І став рожевім небосхил.
+
Та тільки голос : "Люди добрі,
+
Подайте! вже не має сил!"
+
 
+
На куличках стара бабуся
+
Стоїть при вході в магазин.
+
Хочь хто б що дав, чи озирнувся –
+
О так вже декілька годин.
+
 
+
Не вимагає, тихо просить
+
Та хреститься за п'ятака
+
І Богові хвалу возносить,
+
Що є ще щедра десь рука…
+
 
+
Рогатий місяць вже з'явився
+
І в небі зірки розіслав.
+
Пес до бабусі притулився,
+
Вечеряють, що Бог послав.
+
 
+
Я не старе кіно дивлюся.
+
Це не приснилося мені.
+
Від болю в серці сльози ллються
+
А думи тяжкі і сумні...
+
Історія
+
Жебраки були відомі ще з найдавніших часів. Особливо сильно сприяло розмноженню жебрацтва християнство, з поширенням якого стали з'являтися все в більшій і більшій кількості жебраки, які просили подаяння в ім'я Христа. Візантія до того була кишіла жебраками, що знадобилися особливі декрети імператорів Юстиніана і Феодосія, спрямовані проти їх розповсюдження, хоча, з іншого боку, вищі грецькі ієрархи проводять думка, що злидні - res divina, що «багатим дарує Бог срібло жебраком заради», і , таким чином, поняття про милостиню оточується релігійним ореолом. У католицькій Європі жебрацтво також береться під заступництво церкви; милостиня вважається самим богоугодною справою.
+
 
+
Жебраки на Русі
+
В давнину найпоширеніший тип жебраків становили мандрівні співаки, здебільшого сліпі, наприклад в Малоросії сліпці старці, бандуристи або кобзарі, яких, в набагато меншому числі, можна зустріти ще й тепер. У Великоросії цей вид жебраків носить назву калик-перехожих. На російському грунті до жебрацтва в тісному сенсі слова примикає мандрівництво, паломництво, бродяжництво. В основі цих явищ видна релігійна підкладка, але ускладнена слов'янської непосидючістю, пристрастю до переходу з місця на місце і т. П. Таким чином, в Росії виробляється особливий тип жебрацтва, різко відрізняється від жебрацтва західноєвропейського. Західний жебрак у величезній більшості випадків розумово, морально і матеріально бідний; в Росії жебрак, особливо в колишні, не дуже давні часи, був підчас людина бувала, persona grata в кожному будинку, куди він входив, цікавий і невичерпний оповідач про те, «де він бував». До цього типу жебраків примикає «міський жебрак», більш-менш осілий, а перехідним ступенем між тим і іншим служить особливий тип, що носить в різних місцях різну назву, переважно презирливе: голота, боса команда, босяки, босявкі, золота рота, раклей, шаха і т. д. Жебрак останньої категорії мають непереборне відразу до фізичної праці, від якого ухиляються під усілякими приводами, часто не гребують ніякими іншими способами для добування собі засобів до існування.
+
Серед жебраків на Русі в XIX столітті були свого роду добровольці: монахи, які живуть тільки милостинею, особи роздав своє майно бідним і зважилися випробувати важку частку жебрацтва, нести хрест смирення і терпіння. Справжні Жебраки - це незаможні, погорів, бобирі, втікачі, осліплі і т. П .; всякі народні лиха і масові нещастя начебто морових пошестей, пожеж, голодних років значно поповнюють цей контингент. До лав жебраків надходило і надходить безліч нероб так званих жебраків-промисловців - зрячі сліпі, кульгаві, здатні бігати, баби з загорнутими полінами замість грудних дітей на руках і т. Д. У Франції в колишні часи пристанища для жебраків називалися "Maisons de miracles" ("Будинку чудес"), бо всі сліпі, кульгаві, глухі і т. д. жебраки в цих будинках, в разі потреби, як би за помахом чарівної палички перетворювалися на здорових людей. У XIX сторіччі милостиня в Росії накладалася як покута і супроводжувала поминання покійних в третина, дев'ятини, полусорочіни, Сорочин, річниці. Всяке стан і установа мала своїх злиденних, про які піклувалася: так, були жебраки монастирські, церковні, патріарші, соборні, цвинтарні, палацові, дворові, богаделенний, цехові і т. П. Жебраки. Убогі часто групувалися в цілі жебрацькі ватаги або влаштовували особливі жебрацькі цехи. У МСТ. Семежовке Слуцького повіту Мінської губернії був такий злиденний цех, з цілою організацією. На чолі цеху стояв особливий отаман (цехмейстер), з сліпих: щоб мати право носити назву справдешнього жебрака, потрібно було 6 років складатися учнем, вносячи щорічно 60 коп. (на жебрацьку свічку), і витримати іспит в знанні молитов, жебрацьких віршів і пісень (кантів) і особливого жебрацького мови. У цеху були ще ключник-скарбник і соцькі і десятники, з певними правами. Вибори цехмейстера та інших начальницьких осіб відбувалися в зборах ватаги, яку скликав цехмейстер і для вирішення особливо важливих справ, і для покарання винних (виключення з ватаги, штраф, отрезиваніе торби - жебрацької торби). Існування жебрацьких, або Старецького, старост, цехмейстер, отаманів та ін. Обумовлювалася прагненням Н. абияк організуватися, як для спільного збору подаяння, так і для допомоги один одному у мандрах по монастирях, ярмаркам і т. П. Подібну організацію ми бачимо у стародавніх російських прочан, що ходили цілими натовпами-ватагами до святих місць. В кін. XIX століття було скасування Старецького самоврядування, що йшов рука об руку з особливим Старецького мовою. до кін. XIX століття існував інститут Старецького старост, що обираються по одному на повіт, їх помічників і т. Д., Але їх влада, перш майже безмежна, тепер уже не всіма старцями визнавав. На Півночі, в Олонецькій краї, жебрацькі артілі мали дещо іншу організацію. Сліпці, каліки та інші, які мають право на жебрацтво (каліцтво), збиралися, в артілі і влітку і взимку збирають «заради Христа» печений хліб, толокно, горох, сіно, льон і т. Д. Все це артільники ділять між собою по паях , причому той, кому належить в артілі кінь і візок або сани, отримує 2 паю. Майже кожна артіль має у своєму середовищі знахаря або знахарку, які також отримують по 2 паю. Ці знахарі або чаклуни, крім збирання милостині, займалися також всяким лікуванням та чаклунством. Не підлягає сумніву, що існувала і існує відома солідарність не тільки між жебраками однієї і тієї ж ватаги або артілі, але й між різними ватагами і артілями. Це видно з того, що істот. особливий Старецького, злиденний мова, яка жебраки тримали в таємниці і за допомогою якого жебраки однієї або різних ватаг були один з одним пов'язані. Є вказівки на те, що умовний злиденний мова виникла ще в XVII столітті, а може бути, і раніше, в частих зносинах українців з румунами і греками
+

Версія за 14:38, 22 листопада 2015

""Жебрачка, -ки,"" ж. Нищая. Де що було в мене, то позабирала добра жебрачка!""Черк. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]