Відмінності між версіями «Ремесниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| − | РЕМеСНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до ремисник 1, 3. — Мені б якраз бути модисткою, ремисницею, — заговорила вона, зашпилюючи мені блузу на плечах, — ось дивіться, як я вам до ладу поправила (Леся Українка, III, 1952, 601); Ось фанерними листами Обшиває кают борти Загрубілими руками | + | РЕМеСНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до ремисник 1, 3. — Мені б якраз бути модисткою, ремисницею, — заговорила вона, зашпилюючи мені блузу на плечах, — ось дивіться, як я вам до ладу поправила (Леся Українка, III, 1952, 601); Ось фанерними листами Обшиває кают борти Загрубілими руками Ремесниця із Воркути (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 23). |
'''Орфографічний словник української мови''' | '''Орфографічний словник української мови''' | ||
Версія за 16:54, 21 листопада 2015
Ремесни́ця, -ці, ж. Ремесленница. Константиногр. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЕМеСНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до ремисник 1, 3. — Мені б якраз бути модисткою, ремисницею, — заговорила вона, зашпилюючи мені блузу на плечах, — ось дивіться, як я вам до ладу поправила (Леся Українка, III, 1952, 601); Ось фанерними листами Обшиває кают борти Загрубілими руками Ремесниця із Воркути (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 23).
Орфографічний словник української мови
ремесни́ця іменник жіночого роду, істота
Ілюстрації
|
|
|
|
