Відмінності між версіями «Шротівниця»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Щави́дуб, -ба, '''''м. ''Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229. | '''Щави́дуб, -ба, '''''м. ''Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, жін., мисл. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця. | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, жін., мисл. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця. |
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | |
| − | === | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== |
| − | + | ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця. | |
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 530. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 530. | ||
| − | |||
Шротівниця, ці, ж. Дробовница. | Шротівниця, ці, ж. Дробовница. | ||
| − | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 512. | |
| − | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 512. | + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== |
| − | + | шротівни́ця – іменник жіночого роду | |
| − | + | ||
| − | ===[ | + | |
| − | + | ||
відмінок однина множина | відмінок однина множина | ||
називний шротівни́ця шротівни́ці | називний шротівни́ця шротівни́ці | ||
| Рядок 24: | Рядок 20: | ||
орудний шротівни́цею шротівни́цями | орудний шротівни́цею шротівни́цями | ||
місцевий на/у шротівни́ці на/у шротівни́цях | місцевий на/у шротівни́ці на/у шротівни́цях | ||
| − | кличний шротівни́це* шротівни́ці* | + | кличний шротівни́це* шротівни́ці* |
| + | |||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
===[шротівниця | ===[шротівниця | ||
Версія за 19:23, 18 листопада 2015
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница. Щави́дуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, жін., мисл. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ШРОТІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 530. Шротівниця, ці, ж. Дробовница. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 512.
«Словники України on-line»
шротівни́ця – іменник жіночого роду
відмінок однина множина називний шротівни́ця шротівни́ці родовий шротівни́ці шротівни́ць давальний шротівни́ці шротівни́цям знахідний шротівни́цю шротівни́ці орудний шротівни́цею шротівни́цями місцевий на/у шротівни́ці на/у шротівни́цях
кличний шротівни́це* шротівни́ці*
Іноземні словники
===[шротівниця перевод с украинского на русский Существительное ж охотн. дробница, дробовница; дробовик (ружь¸) ЯНДЕКС словари]=== ===[Український тлумачний словник шротівниця это: ТолкованиеПеревод
шротівниця
-і, ж., мисл.
Мішечок або коробка для зберігання шроту; дробівниця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. ←шротинка Словари и энциклопедии на Академике]===
Ілюстрації
|
.jpg)
|
