Відмінності між версіями «Консул»
(→Словник іншомовних слів Мельничука) |
|||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
====Словник іншомовних слів Мельничука==== | ====Словник іншомовних слів Мельничука==== | ||
КОНСУЛ | КОНСУЛ | ||
| + | |||
ко́нсул | ко́нсул | ||
(лат. consul) | (лат. consul) | ||
| + | |||
1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії – почесний титул. | 1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії – почесний титул. | ||
2. У містах Північної і Середньої Італії (11 – 13 ст.) найвища службова особа. | 2. У містах Північної і Середньої Італії (11 – 13 ст.) найвища службова особа. | ||
Версія за 19:55, 3 грудня 2014
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ко́нсул, -ла, м. 1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От що робить? У Палац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник іншомовних слів Мельничука
КОНСУЛ
ко́нсул (лат. consul)
1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії – почесний титул. 2. У містах Північної і Середньої Італії (11 – 13 ст.) найвища службова особа. 3. У Франції в 1799 – 1804 pp. титул трьох осіб, які зосереджували в своїх руках найвищу виконавчу владу. 4. Службова особа однієї держави, що за згодою іншої держави постійно перебуває в певному її пункті (місті, районі) і здійснює там представництво й захист економічних та юридичних інтересів своєї держави, її громадян або юридичних осіб. Генеральний К – уповноважений якоїсь держави, що призначається в найбільші міста іншої держави.
Словник української мови в 11 томах
КО́НСУЛ, а, ч.
1. Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. — Німецький консул не повинен знати нічого з таємниць доктора Гальванеску (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86).
2. У стародавньому Римі — титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб, а також той, хто мав цей титул. — У двісті шістнадцятому році до нашої ери геніальний карфагенський полководець Ганнібал, маючи п’ятдесят тисяч війська, знищив під Каннами сімдесятитисячну римську армію консула Теренція Варрона (Ю. Янов., II, 1958, 231).
3. Титул кожної з трьох осіб, які мали необмежену виконавчу владу у Франції в період консульства (у 3 знач.), а також той, хто мав такий титул. Бонапарт.. примусив їх прийняти закон про передачу влади трьом консулам на чолі з Бонапартом (Нова іст., 1956, 88).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Використані джерела
1. http://slovopedia.org.ua/42/53402/284409.html
2. http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB
