Відмінності між версіями «Нюх»
(Створена сторінка: '''Нюх, -ху, '''''м. ''1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. ''Бережи нюха. ''Ном. № 3626. 2) Понюшка таба...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Б.Д Грінченка== | ||
'''Нюх, -ху, '''''м. ''1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. ''Бережи нюха. ''Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку. | '''Нюх, -ху, '''''м. ''1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. ''Бережи нюха. ''Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку. | ||
| + | |||
| + | ==Публічний електронний український словник== | ||
| + | |||
| + | НЮХ, у, чол. | ||
| + | 1. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (Наука і життя, 4, 1963, 42); Почуття смаку тісно зв'язане з чуттям нюху (Шкільна гігієна, 1954, 60); — У вовка.. нюх дуже гострий, і він за п'ять кілометрів чує рушницю(Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 130); | ||
| + | // розм. Ніс, ніздрі. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237). | ||
| + | Органи нюху — органи чуття у людини і тварин, що служать для сприйняття і розрізнення запахів. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32). | ||
| + | 2. перен., розм. Проникливість, інтуїція, хист. Нюх підказував Сагайдачному, що зроблено це навмисне (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 346); Дещо іронічно ставлячись до свого чоловіка вдома, вона вірила в його талант і нюх інженера (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1950, 220); Якийсь особливий розвідницький нюх мав цей стрункий, підтягнутий вояка (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 850). | ||
| + | ♦ Нюхом відчувати (відчути, почути і т. ін.) — підсвідомим чуттям дізнаватися, здогадуватися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому нюхом він відчув, що перед ним були свої (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 20); Собачий нюх див. собачий. | ||
| + | 3. заст. Невелика кількість чого-небудь (перев. тютюну), призначена для винюхування за один раз. І всміхнувсь Микита стиха, Нюх табаки взяв і чихав (Іван Франко, XII, 1953, 70); — Знай, друже, такої мізерної душі, як твоя, в мене і послідній хлопець за нюх кабаки не озьме [візьме] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 243). | ||
| + | |||
| + | 4. НЮХ здатність відчувати запахи; нюхові враження виникають внаслідок подразнення леткими субстанціями нюхових рецепторів, спеціальних клітин у слизовій …(універсальний словник-енциклопедія) | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/нюх | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ню]] | [[Категорія:Ню]] | ||
Версія за 21:57, 27 листопада 2014
Словник Б.Д Грінченка
Нюх, -ху, м. 1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха. Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку.
Публічний електронний український словник
НЮХ, у, чол. 1. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (Наука і життя, 4, 1963, 42); Почуття смаку тісно зв'язане з чуттям нюху (Шкільна гігієна, 1954, 60); — У вовка.. нюх дуже гострий, і він за п'ять кілометрів чує рушницю(Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 130); // розм. Ніс, ніздрі. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237).
Органи нюху — органи чуття у людини і тварин, що служать для сприйняття і розрізнення запахів. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32).
2. перен., розм. Проникливість, інтуїція, хист. Нюх підказував Сагайдачному, що зроблено це навмисне (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 346); Дещо іронічно ставлячись до свого чоловіка вдома, вона вірила в його талант і нюх інженера (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1950, 220); Якийсь особливий розвідницький нюх мав цей стрункий, підтягнутий вояка (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 850). ♦ Нюхом відчувати (відчути, почути і т. ін.) — підсвідомим чуттям дізнаватися, здогадуватися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому нюхом він відчув, що перед ним були свої (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 20); Собачий нюх див. собачий. 3. заст. Невелика кількість чого-небудь (перев. тютюну), призначена для винюхування за один раз. І всміхнувсь Микита стиха, Нюх табаки взяв і чихав (Іван Франко, XII, 1953, 70); — Знай, друже, такої мізерної душі, як твоя, в мене і послідній хлопець за нюх кабаки не озьме [візьме] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 243).
4. НЮХ здатність відчувати запахи; нюхові враження виникають внаслідок подразнення леткими субстанціями нюхових рецепторів, спеціальних клітин у слизовій …(універсальний словник-енциклопедія)
