Відмінності між версіями «Фуфалиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 5: Рядок 5:
 
*Завірюха (метелиця, хурделиця, хуртовина, сніговій) — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.
 
*Завірюха (метелиця, хурделиця, хуртовина, сніговій) — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.
  
−
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/50118/завірюха'''Фуфалиця''']
+
[http://sum.in.ua/s/metelycja'''Фуфалиця''']
 
*завірюха
 
*завірюха
 
-и, ж.
 
-и, ж.
−
1) Сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина.
+
Сильний вітер із снігом; заметіль, хуртовина. Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад (Олесь Донченко, VI, 1957, 375);  * Образно. В саду день і ніч — золота метелиця, день і піч стоїть тихий шелест сухого листу (Степан Васильченко, II, 1959, 549);  * У порівняннях. Зривається вихор, білий цвіт метелицею в'ється по галяві (Леся Українка, III, 1952, 215).  
−
2) перен. Політична, соціальна і т. ін. подія, що викликає глибокі зміни, потрясіння в суспільстві.
+
−
3) перен. Чвара, колотнеча, сварка.
+
  
−
[http://www.ukrlit.org/slovnyk/завірюха'''Фуфалиця''']
+
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F/'''Фуфалиця''']
−
*завірюха = заверюха = завія — сильний вітер зі снігом; хуртовина;Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха (приказка); Завірюха — треба кожуха (М. Номис); Свище полем завірюха (Т. Шевченко).
+
*сильний вітер зі снігом; заметіль, хуртовина; мете­лицю як сніговий вітер пов’язува­ли з нечистою силою (пор. безосо­бові «Мете», «Дороги замело», от­же, щось нечисте (якась зла сила) несе сніг, хурдить, замітає шляхи, отже стає на перешкоді людині); можливо, звідси: «Не те, що мете, а те, що зверху йде»; коли в горах бушує гірська метелиця, то, гада­ли, несеться «дияволова мати»; ще про завію кажуть: «Світа Божого не видать»; за народною прикме­тою, якщо на Різдво мете, то це до доброго роїння бджіл, тому бажа­ють: «Як густо сніг мете, так щоб густо роїлися бджоли».
  
 
[http://sum.in.ua/s/zavirjukha'''Фуфалиця''']
 
[http://sum.in.ua/s/zavirjukha'''Фуфалиця''']
 
*Сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина. Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 98); Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 125);  * Образно. Вітер вривався у вишник, крутив білі пелюстки, здіймав вишневу завірюху (Олесь Донченко, IV, 1957, 220);  * У порівняннях. Як рій той, гули [бабусині казкп] в дитячій голівоньці; як завірюха, крутились, вихорились... (Панас Мирний, I, 1949, 143).
 
*Сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина. Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 98); Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 125);  * Образно. Вітер вривався у вишник, крутив білі пелюстки, здіймав вишневу завірюху (Олесь Донченко, IV, 1957, 220);  * У порівняннях. Як рій той, гули [бабусині казкп] в дитячій голівоньці; як завірюха, крутились, вихорились... (Панас Мирний, I, 1949, 143).
 +
[http://sum.in.ua/s/khurtovyna'''Фуфалиця''']
 +
*Сильний вітер із снігом; заметіль. Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем (Тарас Шевченко, I, 1963, 34); Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, — Все засипав сніг (Павло Грабовський, I, 1959, 533); А хуртовина вже така розігралася, що з ніг валить. Вітер жменями сніг у лице кидає, дух забива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); Хуртовина гасала по полю і наскрізь продувала людей (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58); Не вмістиш цієї картини, Мабуть, ні в яке полотно: Гудуть у степу хуртовини, А шахти ростуть все одно!
  
 +
==Хуртовини й заметілі==
 +
*Хуртовини й заметілі відносять до небезпечних явищ погоди, які різко зменшують горизонтальну видимість та перерозподіляють сніговий покрив. У процесі перенесення снігу утворюються замети. Це вали та кучугури снігу на дорогах та перед перешкодами. Товщина шару снігу на дорогах та перед перешкодами може бути в 2-5 разів більшою, ніж на відкритому полі. Це вимагає великих витрат на очистку доріг від снігу. В Україні найменше хуртовин буває на півдні – 5-10 днів. На північному сході України їх буває понад 25 днів, а в Карпатах щорічно спостерігається 30-35 днів. В окремі роки на північному сході хуртовини бувають протягом 44-49 днів, а в Кримських горах та Карпатах може бути 50-70 днів.
  
−
==Інтенсивність завірюхи==
+
==Пісяня "Хуртовина"==
−
*Інтенсивність завірюхи залежить від швидкості вітру, турбулентності вітрових потоків, інтенсивності снігопаду, форми та розміру частинок снігу (сніжинок), вологості повітря та ін. факторів. Снігоперенос — загальна маса снігу, яка переноситься через один метр фронту снігового потоку вздовж поверхні землі протягом 1 секунди.
+
сл.М.Сингаївського
 +
муз.М.Катричка
  
−
==Заметілі в Україні==
+
Небо вітром закружляло,
−
В Україні заметілі виникають при виході на територію країни циклона з півдня і південного заходу або переміщенні окремих циклонів з півночі або північного заходу. Найчастіші заметілі відбуваються на північному сході України, де в середньому за рік буває від 20 до 25 днів із заметіллю. У напрямку до південного заходу число днів із заметіллю помітно зменшується (до 5 і менше). З підвищенням рельєфу місцевості число днів із заметіллю зростає. Ця закономірність виявляється в Криму, Карпатах на Донецькому кряжі і Приазовській височині. У горах заметілі бувають і у вересні. На рівнинах ранні заметілі можна спостерігати в жовтні, а на їхньому крайньому заході і півдні — у листопаді. На Південному березі Криму під прикриттям гір заметілей не буває.
+
Гори снігом замело.
 +
Ще такого бувало,
 +
Та кохання нас звело.
 +
Впала зоряна сніжинка,
 +
Мов зронив зимовий птах,
 +
Та сніжинка-порошинка
 +
Засвітилась на кустах.
 +
ПРИСПІВ:
 +
Хуртовина, хуртовина,
 +
Сніг з небесного крила,
 +
Ти серця нам освятила,
 +
А сніжок не замела.
 +
 
 +
Ти зі мною, я з тобою -
 +
Дві сніжинки, два чуття.
 +
Ми зріднилися з любов`ю,
 +
А любов на все життя.
 +
І сади, і луки білі,
 +
Біле місто і село...
 +
Ще такої заметілі
 +
У житті в нас не було.
 +
ПРИСПІВ.
 +
 
 +
Небо вітром закружляло,
 +
Гори снігом замело.
 +
Ще такого бувало,
 +
Та кохання нас звело.
 +
І сади, і луки білі,
 +
Біле місто і село...
 +
Ще такої заметілі
 +
У житті в нас не було.
 +
ПРИСПІВ.  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
Рядок 34: Рядок 68:
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
−
{{#ev:youtube|_ZTkbrH8h1Y}}
+
{{#ev:youtube|_LNiWt9lwcI}}
−
==Вірші==
+
−
Борис Пастернак
+
−
МЕТЕЛЬ
+
−
В посаде, куда ни одна нога
+
−
Не ступала, лишь ворожеи да вьюги
+
−
Ступала нога, в бесноватой округе,
+
−
Где и то, как убитые, спят снега,-
+
−
 
+
−
Постой, в посаде, куда ни одна
+
−
Нога не ступала, лишь ворожеи
+
−
Да вьюги ступала нога, до окна
+
−
Дохлестнулся обрывок шальной шлеи.
+
−
 
+
−
Ни зги не видать, а ведь этот посад
+
−
Может быть в городе, в Замоскворечьи,
+
−
В Замостьи, и прочая (в полночь забредший
+
−
Гость от меня отшатнулся назад).
+
−
 
+
−
Послушай, в посаде, куда ни одна
+
−
Нога не ступала, одни душегубы,
+
−
Твой вестник - осиновый лист, он безгубый,
+
−
Безгласен, как призрак, белей полотна!
+
−
 
+
−
Метался, стучался во все ворота,
+
−
Кругом озирался, смерчом с мостовой...
+
−
- Не тот это город, и полночь не та,
+
−
И ты заблудился, ее вестовой!
+
−
 
+
−
Но ты мне шепнул, вестовой, неспроста.
+
−
В посаде, куда ни один двуногий...
+
−
Я тоже какой-то... о город, и полночь не та,
+
−
И ты заблудился, ее вестовой!
+
−
 
+
−
Но ты мне шепнул, вестовой, неспроста.
+
−
В посаде, куда ни один двуногий...
+
−
Я тоже какой-то... я сбился с дороги:
+
−
- Не тот это город, и полночь не та.
+
−
 
+
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Буран_(заметіль) Буран].
 
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Буран_(заметіль) Буран].
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Поточна версія на 22:26, 2 січня 2014

Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = Завірюха. Шух. І. 107. Желех.

Сучасні словники

Фуфалиця

  • Завірюха (метелиця, хурделиця, хуртовина, сніговій) — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.

Фуфалиця

  • завірюха

-и, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль, хуртовина. Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад (Олесь Донченко, VI, 1957, 375); * Образно. В саду день і ніч — золота метелиця, день і піч стоїть тихий шелест сухого листу (Степан Васильченко, II, 1959, 549); * У порівняннях. Зривається вихор, білий цвіт метелицею в'ється по галяві (Леся Українка, III, 1952, 215).

Фуфалиця

  • сильний вітер зі снігом; заметіль, хуртовина; мете­лицю як сніговий вітер пов’язува­ли з нечистою силою (пор. безосо­бові «Мете», «Дороги замело», от­же, щось нечисте (якась зла сила) несе сніг, хурдить, замітає шляхи, отже стає на перешкоді людині); можливо, звідси: «Не те, що мете, а те, що зверху йде»; коли в горах бушує гірська метелиця, то, гада­ли, несеться «дияволова мати»; ще про завію кажуть: «Світа Божого не видать»; за народною прикме­тою, якщо на Різдво мете, то це до доброго роїння бджіл, тому бажа­ють: «Як густо сніг мете, так щоб густо роїлися бджоли».

Фуфалиця

  • Сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина. Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 98); Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 125); * Образно. Вітер вривався у вишник, крутив білі пелюстки, здіймав вишневу завірюху (Олесь Донченко, IV, 1957, 220); * У порівняннях. Як рій той, гули [бабусині казкп] в дитячій голівоньці; як завірюха, крутились, вихорились... (Панас Мирний, I, 1949, 143).

Фуфалиця

  • Сильний вітер із снігом; заметіль. Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем (Тарас Шевченко, I, 1963, 34); Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, — Все засипав сніг (Павло Грабовський, I, 1959, 533); А хуртовина вже така розігралася, що з ніг валить. Вітер жменями сніг у лице кидає, дух забива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); Хуртовина гасала по полю і наскрізь продувала людей (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58); Не вмістиш цієї картини, Мабуть, ні в яке полотно: Гудуть у степу хуртовини, А шахти ростуть все одно!

Хуртовини й заметілі

  • Хуртовини й заметілі відносять до небезпечних явищ погоди, які різко зменшують горизонтальну видимість та перерозподіляють сніговий покрив. У процесі перенесення снігу утворюються замети. Це вали та кучугури снігу на дорогах та перед перешкодами. Товщина шару снігу на дорогах та перед перешкодами може бути в 2-5 разів більшою, ніж на відкритому полі. Це вимагає великих витрат на очистку доріг від снігу. В Україні найменше хуртовин буває на півдні – 5-10 днів. На північному сході України їх буває понад 25 днів, а в Карпатах щорічно спостерігається 30-35 днів. В окремі роки на північному сході хуртовини бувають протягом 44-49 днів, а в Кримських горах та Карпатах може бути 50-70 днів.

Пісяня "Хуртовина"

сл.М.Сингаївського муз.М.Катричка

Небо вітром закружляло, Гори снігом замело. Ще такого бувало, Та кохання нас звело. Впала зоряна сніжинка, Мов зронив зимовий птах, Та сніжинка-порошинка Засвітилась на кустах. ПРИСПІВ: Хуртовина, хуртовина, Сніг з небесного крила, Ти серця нам освятила, А сніжок не замела.

Ти зі мною, я з тобою - Дві сніжинки, два чуття. Ми зріднилися з любов`ю, А любов на все життя. І сади, і луки білі, Біле місто і село... Ще такої заметілі У житті в нас не було. ПРИСПІВ.

Небо вітром закружляло, Гори снігом замело. Ще такого бувало, Та кохання нас звело. І сади, і луки білі, Біле місто і село... Ще такої заметілі У житті в нас не було. ПРИСПІВ.

Ілюстрації

Завірюха1.jpg Завірюха2.jpg Завірюха3.jpg Завірюха4.jpg Завірюха5.jpg

Медіа

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Фуфалиця&oldid=104126