Відмінності між версіями «Цоркотіти»
(Створена сторінка: '''Цоркотіти, -кочу, -тиш, '''''гл. ''1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Цоркотіти, -кочу, -тиш, '''''гл. ''1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. ''Ґотур цоркотит. ''Вх. Зн. 78. | '''Цоркотіти, -кочу, -тиш, '''''гл. ''1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. ''Ґотур цоркотит. ''Вх. Зн. 78. | ||
[[Категорія:Цо]] | [[Категорія:Цо]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/corkotity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ЦОРКОТІТИ, очу, отиш, недок., діал. Підсил. до цоркати. * Образно. Легінь схаменувся, розглянувся навколо, побачив вила із залізним держаком; ухопив їх і почав по черзі молотити старого коня і стару кобилу. Аж кістя в них цоркотіло! (Три золоті слова, 1968, 74). | ||
| + | ===[http://www.slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%D6%CE%D0%CA%CE%D2%B2%D2%C8 СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. ]=== | ||
| + | цоркотіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна | ||
| + | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа цоркочу цоркотимо | ||
| + | 2 особа цоркотиш цоркотите | ||
| + | 3 особа цоркотить цоркотять | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа цоркотітиму цоркотітимемо | ||
| + | 2 особа цоркотітимеш цоркотітимете | ||
| + | 3 особа цоркотітиме цоркотітимуть | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | Чоловічий рід цоркотів цоркотіли | ||
| + | Жіночий рід цоркотіла | ||
| + | Середній рід цоркотіло | ||
| + | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа цоркотімо | ||
| + | 2 особа цоркоти цоркотіть | ||
| + | ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| + | Теперішній час цоркотячи | ||
| + | Минулий час цоркотівши | ||
Версія за 22:09, 24 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦОРКОТІТИ, очу, отиш, недок., діал. Підсил. до цоркати. * Образно. Легінь схаменувся, розглянувся навколо, побачив вила із залізним держаком; ухопив їх і почав по черзі молотити старого коня і стару кобилу. Аж кістя в них цоркотіло! (Три золоті слова, 1968, 74).
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
цоркотіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа цоркочу цоркотимо 2 особа цоркотиш цоркотите 3 особа цоркотить цоркотять МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа цоркотітиму цоркотітимемо 2 особа цоркотітимеш цоркотітимете 3 особа цоркотітиме цоркотітимуть МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
Чоловічий рід цоркотів цоркотіли Жіночий рід цоркотіла Середній рід цоркотіло НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа цоркотімо 2 особа цоркоти цоркотіть ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час цоркотячи Минулий час цоркотівши
