Відмінності між версіями «Кукати»
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КУ́КАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. і неперех., рідко. Те саме, що кувати 2. Раненько піп збудив Івана і каже: — Уставай, Іване, бо зозуля кукає (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 198); | ||
| + | // Видавати звуки, схожі на крик зозулі. Було, вночі Сидить під тином, мов зозуля, Та кукає; або кричить, Або тихесенько співає Та ніби коси розплітає (Тарас Шевченко, II, 1953, 206); — Навчусь зозулею кричать, бо щось я стала примічать — прийдеться мені кукать (Павло Тичина, II, 1947, 153). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., ірон. Не знаходячи іншого виходу, перебувати, сидіти де-небудь, очікуючи кращих обставин, умов. Про дорогу годі було й думати. За вікном біліло, а дядько Баран люто чухмарив потилицю: ..Будемо тепер кукати в цих проклятих Броварах... (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 365); Та... батальйон і досі сидить у землі, а Дем'янова рота кукає під огнем — без огнеприпасу, без їжі й води, навіть без санітарів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 159). | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Kukaty | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 32: | Рядок 39: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 00:42, 27 листопада 2021
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КУ́КАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех. і неперех., рідко. Те саме, що кувати 2. Раненько піп збудив Івана і каже: — Уставай, Іване, бо зозуля кукає (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 198); // Видавати звуки, схожі на крик зозулі. Було, вночі Сидить під тином, мов зозуля, Та кукає; або кричить, Або тихесенько співає Та ніби коси розплітає (Тарас Шевченко, II, 1953, 206); — Навчусь зозулею кричать, бо щось я стала примічать — прийдеться мені кукать (Павло Тичина, II, 1947, 153).
2. перен., ірон. Не знаходячи іншого виходу, перебувати, сидіти де-небудь, очікуючи кращих обставин, умов. Про дорогу годі було й думати. За вікном біліло, а дядько Баран люто чухмарив потилицю: ..Будемо тепер кукати в цих проклятих Броварах... (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 365); Та... батальйон і досі сидить у землі, а Дем'янова рота кукає під огнем — без огнеприпасу, без їжі й води, навіть без санітарів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 159). http://sum.in.ua/s/Kukaty
Ілюстрації
|
|
|
|
