Відмінності між версіями «Синаш»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | СИНА́Ш, а, чол. Зменш.-пестл. до син 1, 3, 6. Хотіла мати навік розлучити, Дала синашу меду-вина пити (Микола Костомаров, I, 1967, 111); З міста прибігло незвичайно збуджене, аж мокре хлоп'я — синаш Крихточки (Яків Баш, Надія, 1960, 215); — Що ж ти, синашу, сирота, чи так безталанний? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 207); Дід якось після сходки на дубках отут за двором при всіх сказав Семенові: — Молодця [молодець], Семен! Бідняк, за бідняків і дбаєш. Молодця, синашу! (Андрій Головко, I, 1957, 110). | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:17, 10 листопада 2019
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. Синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Зміст
Сучасні словники
СИНА́Ш, а, чол. Зменш.-пестл. до син 1, 3, 6. Хотіла мати навік розлучити, Дала синашу меду-вина пити (Микола Костомаров, I, 1967, 111); З міста прибігло незвичайно збуджене, аж мокре хлоп'я — синаш Крихточки (Яків Баш, Надія, 1960, 215); — Що ж ти, синашу, сирота, чи так безталанний? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 207); Дід якось після сходки на дубках отут за двором при всіх сказав Семенові: — Молодця [молодець], Семен! Бідняк, за бідняків і дбаєш. Молодця, синашу! (Андрій Головко, I, 1957, 110).
Ілюстрації
|
|
|
|
