Відмінності між версіями «Дерун»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ''' | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 254.''' | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що зди́рник. Піп — дерун: дере і з живого, і з мертвого (Укр.. присл.., 1955, 22); — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, .. п’яницю, безсовісного деруна та ошуканця (Фр., IV, 1950, 315). | ||
| + | |||
| + | 2. Той, хто забирає з гнізда яйця або пташенят диких птахів. — А ти часом не з тих, котрі з дерунів? Ну, ті, що яйця видирають, пуцьверінків із гнізд беруть (Донч., VI, 1957, 262). | ||
| + | |||
| + | ДЕРУ́Н2 див. деруни́. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:39, 8 листопада 2018
Дерун, -на, м. 1) Грабитель. Піпдерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Дерунець. Чуб. V. 1164. [[Категорія:Де
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 254.
1. Те саме, що зди́рник. Піп — дерун: дере і з живого, і з мертвого (Укр.. присл.., 1955, 22); — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, .. п’яницю, безсовісного деруна та ошуканця (Фр., IV, 1950, 315).
2. Той, хто забирає з гнізда яйця або пташенят диких птахів. — А ти часом не з тих, котрі з дерунів? Ну, ті, що яйця видирають, пуцьверінків із гнізд беруть (Донч., VI, 1957, 262).
ДЕРУ́Н2 див. деруни́.
Ілюстрації
|
|
|
|
