Відмінності між версіями «Діло»

Версія за 19:49, 16 жовтня 2018

Діло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не ’дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Діла не скільки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ доділа. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін не біло, помию ложки не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ділечко, дільце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Нп. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.

Сучасні словники

1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо слова від діла... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 170); // Наслідки цієї діяльності. Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Іван Франко, IV, 1950, 193); Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Андрій Головко, I, 1957, 191).
2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Панас Мирний, IV, 1955, 251); — Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Петро Панч, II, 1956, 271); В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 1).
3. розм. Ділова потреба. — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Іван Котляревський, I, 1952, 108); Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Юрій Яновський, I, 1954, 62); // кому, чому, до кого — чого. Відношення, причетність. — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло — чи він наївся, чи він голодний (Андрій Головко, II, 1957, 389).
4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне. — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Панас Мирний, I, 1954, 294).
5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище. Слухайте ж, як було діло (Марко Вовчок, VI, 1956, 261); Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Олександр Довженко, III, 1960, 79).
6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); // Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи. — Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 140).
7. заст. Промислове або комерційне підприємство. ♦ Бути в ділі; Іти в діло — використовуватися. — Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 16); Велике діло, ірон. — про що-небудь незначне, пусте. А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 107); Грішним ділом див. грішний; Ділом допомагати (прислужуватися) — подавати конкретну допомогу. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Леся Українка, V, 1956, 133); Діло на мазі — робота, справа налагоджена, не затримується; Діло [не] стоїть за ким — чим — про причини затримки якої-небудь справи. — Ну, то за чим же діло стало? (Андрій Головко, II, 1957, 474); — За платою діло не стане, — сказав Юрій (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 14); Діло робити — працювати, робити що-небудь корисне. Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Марко Вовчок, I, 1955, 29); Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти.. А це треба.. завчити і памятати (Панас Мирний, I, 1954, 152); До діла — до речі, до ладу що-небудь; по суті. — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка, III, 1952, 593); Звісне діло див. звісний; І ділу кінець див. кінець 1; Каїнове діло чинити — зраджувати, вбивати. [Іван:] Радянська влада — кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить... (Ярослав Галан, I, 1960, 506); Куди твоє діло — про щось гарне, незвичайне Бачу. — він на пероні. Не у спецівці... в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 66); Мати діло з ким — чим — вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь. Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 230); На ділі — практичною діяльністю, на практиці. Радянський Союз на ділі довів, що він прагни миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Радянська Україна, 26.X 1956, 1); Не буде діла — нічого не вийде, марна справа. — Казала біла, що не буде діла! — підвівся Микола Йосипович (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 568); Не ваше (твоє, його і т. ін.) діло; Не вашого (твого, його і т. ін.) ума (розуму) діло — вас (тебе, його і т. ін.) не стосуються, ви (ти, він і т. ін.) не повинні втручатися. [Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане... (Борис Грінченко, II, 1963, 511); — Не твого ума діло! — гарикнула Текля і одвернулася (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 272); Не діло — не годиться. Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Володимир Сосюра, I, 1957, 320); Нема (не було б) діла — ні чого не виходить, не вийшло б. Прикажчик нічого не розумів і коли б не Андрій, не було б діла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39); Ковалі мене до горна Підведуть — дивися, сила! Хай робота паша чорна, Та без неї нема діла (Павло Усенко, Листя.., 1956, 202); Нема діла кому до кого—чого — не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не мав ніякого відношення, ніяких справ. — Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ — вам немає діла! (Панас Мирний, I, 1954, 351); — Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Леся Українка, III, 1952, 687); Не стільки того діла — невелика, нескладна справа; Паном діло — розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69); — Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, — більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Панас Мирний, IV, 1955, 25); Темне діло див. темний; Чорне діло див. чорний.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

«Діло» - провідне видання Галичини: її перший, найстаріший і протягом багатьох років єдиний щоденник (перший номер вийшов 14 січня 1880 року); офіційний орган Українського національно-демократичного об'едіненіяruuk (УНДО). На початку 1920-х років через цензурні переслідувань видання часто змінювало назву: «Громадська думка», «Українська думка», «Український вісник», «Громадський вісник», «Свобода».

Виходив у 1880-1939 роках. Періодичність: 1880-1882 роках - двічі в тиждень, в 1883-1887 - тричі на тиждень, з 1888 - щодня.

Редактори: Володимир Барвінський (1880-1883); через А. Горбачевський, І. Белей, В. Охримович, М. Желєзняк та інші.

У 1881-1906 роках при «Справі» виходила «Бібліотека найвідоміших повістей» (вийшло 74 томи), в 1936-1939 роках - "Бібліотека« Дела »" (48 томів).

З часу своєї появи «Дело» відстоювало ідеологію народної партії, з 1886 року - товариства «Народна Рада», з 1899 року - національно-демократичної, пізніше трудової партії, з 1925 року - Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). Хоча газету асоціювали зі згаданими ідеологіями, проте газета часто виступала з критикою партійного керівництва.