Відмінності між версіями «Борода»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''БОРОДА́''', ''и́'', ''ж''.<br /> | |
| + | |||
| + | 1. Волосяний покрив на нижній частині обличчя. <br /> | ||
| + | ''Борода виросла, та ума не винесла (Номис, 1864, № 6355); А он їде, а онде йде Дідусь з бородою (Шевч., І, 1951, 283);'' <br /> | ||
| + | ''Засмаглі щоки вкривала. колюча, вже посріблена борода (Панч, Гомон. Україна, 1954, 60);'' <br /> | ||
| + | * '''У порівн.''' <br /> | ||
| + | ''Грубе виноградне коріння обросло корінцями та тоненькими мочками, як бородою (Коцюб., І, 1955, 206);'' <br /> | ||
| + | '''Зілля бородами нависало з сволока (Стельмах, Хліб.., 1959, 145);''' <br /> | ||
| + | '''// перен., розм.''' <br /> | ||
| + | ''Про бородатого чоловіка. Сиві бороди, а села переказали нам давню легенду (Вол., Сади.., 1950, 5);'' <br /> | ||
| + | ''— Ей, борода, у тебе мій диск? (Гончар, III, 1959, 160);'' // <br /> | ||
| + | 2. У деяких тварин і птахів — пучок шерсті або пір’я коло шиї.<br /> | ||
| + | |||
| + | ◊ '''Бо́га за бо́роду вхопи́ти''' (впійма́ти) — здійснити те, що здається неможливим; опанувати що-небудь. <br /> | ||
| + | ''Що він — бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-рум’янцівському? (Вишня, І, 1956, 332);'' <br /> | ||
| + | '''Сивина́ в бо́роду, а чорт (біс) у ребро́''', жарт. — про залицяння немолодого, підстаркуватого чоловіка. <br /> | ||
| + | ''На старість воно так завжди: сивина в бороду, а чорт у ребро! (Мирний, IV, 1955, 237).''<br /> | ||
| + | |||
| + | 3.. Підборіддя, нижня щелепа. <br /> | ||
| + | ''— Оце тобі, Манюню, букетик, — подав він квітки тітці.. Потому, взявши її за бороду, поцілував у губи (Коцюб., І, 1955, 463).''<br /> | ||
| + | |||
| + | 4. етн. Кущик жита чи пшениці, залишений господарем на обніжку після закінчення жнив. <br /> | ||
| + | ''Довго і смачно розповідає Федір про те, як у їхньому селі справляють зажинки, як він пастушком не раз підстерігав "бороду". Дожинав господар ниву — на обніжку обов’язково кущик жита чи пшениці лишить. Зав’є його гніздечком, такою "бородою" викладе, а на ту "бороду" — паляницю та яблук, груш, а то ще й цукерок (Збан., Сеспель, 1961, 144).'' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:34, 23 листопада 2017
Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. Задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) Лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) Стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) Борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. Борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Зміст
Сучасні словники
БОРОДА́, и́, ж.
1. Волосяний покрив на нижній частині обличчя.
Борода виросла, та ума не винесла (Номис, 1864, № 6355); А он їде, а онде йде Дідусь з бородою (Шевч., І, 1951, 283);
Засмаглі щоки вкривала. колюча, вже посріблена борода (Панч, Гомон. Україна, 1954, 60);
- У порівн.
Грубе виноградне коріння обросло корінцями та тоненькими мочками, як бородою (Коцюб., І, 1955, 206);
Зілля бородами нависало з сволока (Стельмах, Хліб.., 1959, 145);
// перен., розм.
Про бородатого чоловіка. Сиві бороди, а села переказали нам давню легенду (Вол., Сади.., 1950, 5);
— Ей, борода, у тебе мій диск? (Гончар, III, 1959, 160); //
2. У деяких тварин і птахів — пучок шерсті або пір’я коло шиї.
◊ Бо́га за бо́роду вхопи́ти (впійма́ти) — здійснити те, що здається неможливим; опанувати що-небудь.
Що він — бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-рум’янцівському? (Вишня, І, 1956, 332);
Сивина́ в бо́роду, а чорт (біс) у ребро́, жарт. — про залицяння немолодого, підстаркуватого чоловіка.
На старість воно так завжди: сивина в бороду, а чорт у ребро! (Мирний, IV, 1955, 237).
3.. Підборіддя, нижня щелепа.
— Оце тобі, Манюню, букетик, — подав він квітки тітці.. Потому, взявши її за бороду, поцілував у губи (Коцюб., І, 1955, 463).
4. етн. Кущик жита чи пшениці, залишений господарем на обніжку після закінчення жнив.
Довго і смачно розповідає Федір про те, як у їхньому селі справляють зажинки, як він пастушком не раз підстерігав "бороду". Дожинав господар ниву — на обніжку обов’язково кущик жита чи пшениці лишить. Зав’є його гніздечком, такою "бородою" викладе, а на ту "бороду" — паляницю та яблук, груш, а то ще й цукерок (Збан., Сеспель, 1961, 144).
Ілюстрації
|
|
|
|
