Відмінності між версіями «Жарити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жарити, -рю, -риш, '''''гл. ''1) Жарить, печь, жечь. ''Жарять в печах. ''Хата, 188. ''Як піднялось сон...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жарити, -рю, -риш, '''''гл. ''1) Жарить, печь, жечь. ''Жарять в печах. ''Хата, 188. ''Як піднялось сонечко, що то вже жарило. ''Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. ''Як же він прудко жаре на гнідому. ''3) Сильно бить, сѣчь. ''Давай діда жарити поліном. ''Рудч. Ск. II. 184.  
 
'''Жарити, -рю, -риш, '''''гл. ''1) Жарить, печь, жечь. ''Жарять в печах. ''Хата, 188. ''Як піднялось сонечко, що то вже жарило. ''Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. ''Як же він прудко жаре на гнідому. ''3) Сильно бить, сѣчь. ''Давай діда жарити поліном. ''Рудч. Ск. II. 184.  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ЖАРИТИ, рю, риш, недок.
 +
1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю, Жар, мати, буряки (Українські народні ліричні пісні, 1958, 146); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 29);
 +
//  розм. Підпікати кого-, що-небудь на вогні, на жару. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків. Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами — жарив грішні душі в смолі (Марко Вовчок, VI, 1956, 244).
 +
2. неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Сонце жарило, з лиць котився піт (Іван Франко, I, 1955, 62); Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 155).
 +
3. неперех., перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (ужив. замість певного дієслова). — Гуркнуть козаки в один ви стріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом.. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно (Олекса Стороженко, I, 1957, 259); «Узяли» ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя... (Остап Вишня, I, 1956, 159).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
ЖАРИТИ
 +
(готувати їжу на вогні без води) смажити, пряжити, (топити сало) шкварити
 +
жа́рити
 +
дієслово недоконаного виду
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ЖА́РИТИ, рю, риш, недок.
 +
1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю. Жар, мати, буряки (Укр.. лір. пісні, 1958, 146); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють… (Гончар, Таврія.., 1957, 29); // розм. Підпікати кого-, шо-небудь на вогні, на жару. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл., І, 1952, 135); Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами — жарив грішні душі в смолі (Вовчок, VI, 1956, 244).
 +
2. неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Сонце жарило, з лиць котився піт (Фр., І, 1955, 62); Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно (Вільде, Сестри.., 1958, 155).
 +
3. неперех., перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (ужив. замість певного дієслова). — Гуркнуть козаки в один вистріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом.. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно (Стор., І, 1957, 259); «Узяли» ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя.,. (Вишня, І, 1956, 159).
 +
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
Жа́рити, рю, риш, гл.
 +
1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305.
 +
2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому.
 +
3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184
 +
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
 +
жа́рити – дієслово недоконаного виду
 +
 +
________________________________________
 +
Інфінітив жа́рити
 +
  однина множина
 +
Наказовий спосіб
 +
1 особа жа́рмо
 +
2 особа жар жа́рте
 +
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 +
1 особа жа́ритиму жа́ритимемо, жа́ритимем
 +
2 особа жа́ритимеш жа́ритимете
 +
3 особа жа́ритиме жа́ритимуть
 +
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
 +
1 особа жа́рю жа́римо, жа́рим
 +
2 особа жа́риш жа́рите
 +
3 особа жа́рить жа́рять
 +
Активний дієприкметник
 +
 +
Дієприслівник
 +
жа́рячи
 +
МИНУЛИЙ ЧАС
 +
чол. р. жа́рив жа́рили
 +
жін. р. жа́рила
 +
сер. р. жа́рило
 +
Активний дієприкметник
 +
 +
Пасивний дієприкметник
 +
жа́рений
 +
Безособова форма
 +
жа́рено
 +
Дієприслівник
 +
жа́ривши
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жарити_1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жарити_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жарити.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
Більше читайте тут: [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/48236/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8]
 +
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]=== http://traditions.org.ua/kukhnia/obriadovi-stravy/1582-12-strav-na-sviatyi-vechir
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]

Поточна версія на 23:24, 30 листопада 2014

Жарити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ЖАРИТИ, рю, риш, недок. 1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю, Жар, мати, буряки (Українські народні ліричні пісні, 1958, 146); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 29); // розм. Підпікати кого-, що-небудь на вогні, на жару. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків. Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами — жарив грішні душі в смолі (Марко Вовчок, VI, 1956, 244). 2. неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Сонце жарило, з лиць котився піт (Іван Франко, I, 1955, 62); Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 155). 3. неперех., перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (ужив. замість певного дієслова). — Гуркнуть козаки в один ви стріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом.. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно (Олекса Стороженко, I, 1957, 259); «Узяли» ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя... (Остап Вишня, I, 1956, 159).

"Словопедія"

ЖАРИТИ (готувати їжу на вогні без води) смажити, пряжити, (топити сало) шкварити жа́рити дієслово недоконаного виду

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖА́РИТИ, рю, риш, недок.

1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю. Жар, мати, буряки (Укр.. лір. пісні, 1958, 146); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють… (Гончар, Таврія.., 1957, 29); // розм. Підпікати кого-, шо-небудь на вогні, на жару. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл., І, 1952, 135); Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами — жарив грішні душі в смолі (Вовчок, VI, 1956, 244). 2. неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Сонце жарило, з лиць котився піт (Фр., І, 1955, 62); Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно (Вільде, Сестри.., 1958, 155). 3. неперех., перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (ужив. замість певного дієслова). — Гуркнуть козаки в один вистріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом.. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно (Стор., І, 1957, 259); «Узяли» ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя.,. (Вишня, І, 1956, 159).


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Жа́рити, рю, риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184

«Словники України on-line»

жа́рити – дієслово недоконаного виду

________________________________________ Інфінітив жа́рити 

 	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа жа́рмо 2 особа жар жа́рте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа жа́ритиму жа́ритимемо, жа́ритимем 2 особа жа́ритимеш жа́ритимете 3 особа жа́ритиме жа́ритимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа жа́рю жа́римо, жа́рим 2 особа жа́риш жа́рите 3 особа жа́рить жа́рять Активний дієприкметник

Дієприслівник жа́рячи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. жа́рив жа́рили жін. р. жа́рила сер. р. жа́рило Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник жа́рений Безособова форма жа́рено Дієприслівник жа́ривши

Ілюстрації

Жарити 1.jpg Жарити 2.jpg Жарити.jpg

Більше читайте тут: [1] ===Українські традиції=== http://traditions.org.ua/kukhnia/obriadovi-stravy/1582-12-strav-na-sviatyi-vechir

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Жарити&oldid=122738