Відмінності між версіями «Бринькотіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:brenkati.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:balbigphoto2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 17:21, 20 листопада 2017
Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = Бринькати.
Зміст
Сучасні словники
Бринькотіти, аю, аєш, недок. 1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Юрій Смолич, V, 1959, 201); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 122).
2. на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186); Хтось бренькав на балалайці (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 154).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 232.
Ілюстрації
|
|
