Відмінності між версіями «Водосвяття»
(додано текст) |
(додано ілюстрації) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vodosvjatja.jpg |x140px]] | |
| − | | | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index.jpeg |x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Djl1.jpg|x140px]] | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водосвяття1.jpeg|x140px]] | |
|} | |} | ||
Версія за 16:42, 24 листопада 2015
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, сер. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 722. 1. Церковний обряд освячення води. Шлюз відкривали при повному зборі всього народу з.. водосвяттям... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 98).
2. Те саме, що водохреще. — Якби був батько не оженив, то після водосвяття прислав би старостів до неї (Панас Мирний, III, 1954, 237); Перед водосвяттям ринув сюди народ (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 328).
Водосвя́ття
1) церковний обряд освячення (хрещення) води; мале освячення води відбувається в новомісяччя;
2) (з великої літери) Водосвя́ття = Водохре́стя — велике освячення води на Святе Богоявлення, Хрещення Ісуса Христа на річці Йордан; вважається, що йорданська (богоявленська) вода особливо цілюща.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- Згадка про йорданське водосвяття на наших рідних землях вперше з'являється в Іпатіївському літописі 1148 року, де обряд називається саме «Водохреща», тобто хрещення води. Спочатку водосвяття і в нас відбувалося лише в притворі церкви, але у середині XVI ст. набуває сили новий звичай, за яким хрещення води в день свята відбувається на річках або біля джерел.
- З часом в традиціях Української Церкви склалися деякі обряди великого водосвяття, що їх немає ані в грецьких, ані в інших слов'янських статутах: після першої молитви треба тричі хрестоподібно благословити воду запаленою свічкою; після другої молитви — три рази подути на воду навхрест, а після третьої молитви — тричі благословити зануреною у воду рукою. А ще був гарний звичай, за яким на річці, де відбувалося освячення води, ставили хрест з льоду.
- Вода, що освячується у цей вечір (її ще називають «йорданською») не псується впродовж року та має цілющі властивості, тому люди — як щирі православні, так і співчуваючі — запасаються нею до наступної зими.
- Цієї ночі освяченою вважається й вода з будь-яких природних джерел. Можливо, саме цей момент поєднав сьогоденні церковні обряди із прагненням наших сучасників до здорового способу життя: хоча за природною традицією свято Водохрещення зазвичай супроводжується морозами, тисячі людей виходять на річки, щоб прийняти саме в цей день «хрещення» крижаною водою, що підіймає тонус, надає нових сил та, як ніщо інше, заряджає бадьорістю.
