Відмінності між версіями «Щебетати»
(Створена сторінка: '''Щебетати, -бечу, -чеш, '''''гл. ''1) Щебетать. ''Прилітає соловейко щоніч щебетати. ''Шевч. 33. 2) Л...) |
Іщук (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щебетати, -бечу, -чеш, '''''гл. ''1) Щебетать. ''Прилітає соловейко щоніч щебетати. ''Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). ''А дітки ростуть, уже й в’ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. ''МВ. II. 7. | '''Щебетати, -бечу, -чеш, '''''гл. ''1) Щебетать. ''Прилітає соловейко щоніч щебетати. ''Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). ''А дітки ростуть, уже й в’ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. ''МВ. II. 7. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/41/53417/276229.html '''Щебетати'''] '''Словник синонімів''' | ||
| + | |||
| + | ЩЕБЕТАТИ | ||
| + | |||
| + | (- птахів) теркотіти, теркотати, (- горобців) цвірінькати, цвіркати, (- солов'я) СПІВАТИ, тьохкати, витьохкувати, лящати; (- жінок) цокотіти. | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/31/53417/29863.html '''Щебетати'''] '''Словник синонімів Полюги''' | ||
| + | |||
| + | ЩЕБЕТАТИ | ||
| + | |||
| + | (про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати. | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html '''Щебетати'''] '''Українсько-російський словник''' | ||
| + | |||
| + | ЩЕБЕТАТИ | ||
| + | |||
| + | щебетать; щёлкать; щекотать | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/35/53417/229681.html '''Щебетати'''] '''Орфографічний словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | Щебета́ти | ||
| + | |||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/Shhebetaty '''Щебетати'''] '''Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | Щебетати, ечу, ечеш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Видавати щебет (у 1 знач.). Там на горі на високій щебетала сойка (Коломийки, 1969, 52); В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (Іван Франко, VIII, 1952, 307); Жайворонки у як не перервуться, щебечуть (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Табунець щигликів, щебечучи жваво пролетів над нами (Олександр Копиленко Як вони.., 1948, 91) Привітно щебетали синиці (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 287) * Образно. Добре нашому Струмкові Щебетати По діброві, А ще краще — В чистім полі, У широкому Роздоллі (Михайло Стельмах, V, 1963, 309); Усадовив [цирульник] поета на табуретку, і над його вухами довго цвірінькали й щебетали гострі ножиці, знімаючи з шиї та голови буйно відросле волосся й двомісячну бороду (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964 28). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей). Попрали дівчата сорочки, зложили на віз, зеленою пахучою травою прикрили, посідали й поїхали додому, свіжі да веселі; щебечуть як ластівки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 252); Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 268); | ||
| + | // Ласкаво промовляти, проказувати що-небудь, запобігаючи перед кимсь. — Як ваше здоров'я? Як вам цю ніч спалося? які квітки снились? — почав щебетати веселий панич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57); — Ой, та й довго не показувався. Чи загордився, чи дорогу до нас забув? — щебетала біля нього Лариса (Яків Баш, Надія, 1960, 131). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 01.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 02.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 03.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 04.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| hHj8WZJYtqA }} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[http://www.zelene.net/pubs/showrub/cikavi-noviny/papuga-navchivsya-shhebetati-v-stili-dubstep.html '''Папуга навчився щебетати в стилі dub-step''']. | ||
| + | |||
| + | ==Цікаво знати== | ||
| + | *[http://www.pisni.org.ua/songs/9128282.html Українська народна пісня «Щебетала пташечка»] | ||
| + | *[http://www.pisni.org.ua/songs/2260192.html '''Українська народна пісня «Ой, у лісі на горісі соловейко щебетав»'''] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ще]] | [[Категорія:Ще]] | ||
Поточна версія на 22:00, 9 грудня 2013
Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко щоніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в’ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. II. 7.
Сучасні словники
Щебетати Словник синонімів
ЩЕБЕТАТИ
(- птахів) теркотіти, теркотати, (- горобців) цвірінькати, цвіркати, (- солов'я) СПІВАТИ, тьохкати, витьохкувати, лящати; (- жінок) цокотіти.
Щебетати Словник синонімів Полюги
ЩЕБЕТАТИ
(про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
Щебетати Українсько-російський словник
ЩЕБЕТАТИ
щебетать; щёлкать; щекотать
Щебетати Орфографічний словник української мови
Щебета́ти
дієслово недоконаного виду
Щебетати Академічний тлумачний словник
Щебетати, ечу, ечеш, недок.
1. Видавати щебет (у 1 знач.). Там на горі на високій щебетала сойка (Коломийки, 1969, 52); В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (Іван Франко, VIII, 1952, 307); Жайворонки у як не перервуться, щебечуть (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Табунець щигликів, щебечучи жваво пролетів над нами (Олександр Копиленко Як вони.., 1948, 91) Привітно щебетали синиці (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 287) * Образно. Добре нашому Струмкові Щебетати По діброві, А ще краще — В чистім полі, У широкому Роздоллі (Михайло Стельмах, V, 1963, 309); Усадовив [цирульник] поета на табуретку, і над його вухами довго цвірінькали й щебетали гострі ножиці, знімаючи з шиї та голови буйно відросле волосся й двомісячну бороду (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964 28).
2. перен. Говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей). Попрали дівчата сорочки, зложили на віз, зеленою пахучою травою прикрили, посідали й поїхали додому, свіжі да веселі; щебечуть як ластівки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 252); Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 268); // Ласкаво промовляти, проказувати що-небудь, запобігаючи перед кимсь. — Як ваше здоров'я? Як вам цю ніч спалося? які квітки снились? — почав щебетати веселий панич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57); — Ой, та й довго не показувався. Чи загордився, чи дорогу до нас забув? — щебетала біля нього Лариса (Яків Баш, Надія, 1960, 131).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
