Відмінності між версіями «Обговорення категорії:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії»
м |
|||
| (не показані 39 проміжних версій 20 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ТРОПА́К, а, чол. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 121); | |
| + | // Музика до цього танцю. Настя сіла за фортепян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та.. тропака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244). | ||
| + | Вибивати (бити, садити, утинати і т. ін.) тропака — танцювати тропака завзято, з запалом. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Ударити (утнути і т. ін.) тропака — почати танцювати тропака завзято, з запалом. Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14). | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/tropak | |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
| − | + | '''Баркас''', -су, ''м.'' Баркасъ, наибольшее гребное судно. ''Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий.'' Шевч. (1883) 298. ''Ум.'' '''баркасик'''. ''Справив баркасик і давай у морі рибалчити.'' Мнж. 40. | |
| − | + | '''Зв'я́зок''', '''-зку''', ''м.'' '''1)''' Связь. ''Зв'язок до вічного товариства з Галею.'' Мир. ХРВ. 353. '''2)''' ''мн.'' '''зв'язки.''' ''Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора.'' Чуб. VII. 422. | |
| − | + | ===== Скордатура ===== - переналаштування звичайного строю інструменту, в особливості скрипки, для полегшення виконання складних пасажів, флажелетів, деяких видів акордів та інтервалів. Переналаштування супроводжується зміною: діапазону інструменту, його тембру та сили звуку. Переналаштування рідко перебільшує 1 чи 1,5 тона. | |
| − | + | Широко застосовувалася в сольній скрипковій музиці 17—18 та використовується в сольних творах Н.Паганіні, Р.Бібер, Дж.Тартіні та І.С.Баха, в оркестрових партіях Г.Берліоза, Г.Малера, Р.Штрауса, Р.Вагнера, Н.А.Римського-корсакова, До.Сен-Санса та інших композиторів. Також уживається в п'єсах для гітари М.де Фалья, Х.Туріна та ін., інколи в сольних скрипкових п'єсах, наприклад у рапсодія «Вардар» П.Владігерова для скрипки і фортепіано. | |
| − | + | [[Файл:Https://blagaya.ru/wp-content/uploads/2010/01/sc4.jpg|безрамки|Приклад нотного запису та звучання ]] | |
| − | + | https://youtu.be/p06OcdeAiVQ | |
| − | + | '''Акордеон''' (фр. accordеon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) - музичний інструмент, що має клавішну клавіатуру з правого боку та кнопочну систему з лівого боку. | |
| − | + | https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BD | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 17:33, 1 квітня 2023
ТРОПА́К, а, чол. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 121); // Музика до цього танцю. Настя сіла за фортепян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та.. тропака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244).
Вибивати (бити, садити, утинати і т. ін.) тропака — танцювати тропака завзято, з запалом. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Ударити (утнути і т. ін.) тропака — почати танцювати тропака завзято, з запалом. Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14).
Баркас, -су, м. Баркасъ, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298. Ум. баркасик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. Мир. ХРВ. 353. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора. Чуб. VII. 422.
===== Скордатура ===== - переналаштування звичайного строю інструменту, в особливості скрипки, для полегшення виконання складних пасажів, флажелетів, деяких видів акордів та інтервалів. Переналаштування супроводжується зміною: діапазону інструменту, його тембру та сили звуку. Переналаштування рідко перебільшує 1 чи 1,5 тона.
Широко застосовувалася в сольній скрипковій музиці 17—18 та використовується в сольних творах Н.Паганіні, Р.Бібер, Дж.Тартіні та І.С.Баха, в оркестрових партіях Г.Берліоза, Г.Малера, Р.Штрауса, Р.Вагнера, Н.А.Римського-корсакова, До.Сен-Санса та інших композиторів. Також уживається в п'єсах для гітари М.де Фалья, Х.Туріна та ін., інколи в сольних скрипкових п'єсах, наприклад у рапсодія «Вардар» П.Владігерова для скрипки і фортепіано.
Приклад нотного запису та звучання
Акордеон (фр. accordеon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) - музичний інструмент, що має клавішну клавіатуру з правого боку та кнопочну систему з лівого боку. https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BD
