Відмінності між версіями «Міщанин»
(Створена сторінка: '''Міщанин, -на, '''''м. ''Мѣщанинъ. ''Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. ''Чуб. III. 472...) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Міщанин, -на, '''''м. ''Мѣщанинъ. ''Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. ''Чуб. III. 472. | '''Міщанин, -на, '''''м. ''Мѣщанинъ. ''Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. ''Чуб. III. 472. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/mishhanyn '''Академічний тлумачний словник української мови'''] | ||
| + | |||
| + | '''Міщанин''' 1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. ''За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).'' | ||
| + | |||
| + | '''Міщанин''' 2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. ''Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/міщанин '''Словник синонімів'''] | ||
| + | |||
| + | '''Міщанин''' - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-45.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-49.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-46.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-44.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
Поточна версія на 15:36, 30 листопада 2013
Міщанин, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
Міщанин 1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).
Міщанин 2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).
Міщанин - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).
Ілюстрації
|
|
|
|
